Бетика

Бе́тика (лат. Baetica), або Бети́чна Іспанія (лат. Hispania Baetica) — римська провінція, розташована на території сьогоднішньої Іспанії і на півдні Піренейського півострова, що відповідала нинішній Андалусії з прилеглими частинами Естремадури і португальської провінції Алентежу (Алту-Алентежу). Назва походила від річки Бетій (сьогоднішній Гвадалквівір)[1]. Вона вважалася найбільш родючою з усіх римських провінцій, з досить розвиненою промисловістю і торгівлею: експортувала масу хліба до Рима. Страбон нараховує в ній до 250 міст, з яких особливо відомі були Гадес (сучасний Кадіс), Кордуба (Кордова), Гіспаліс (Севілья). Мешканці провінції згодом змішалися з прибулими племенами: турдетанами, бастулами, кельтами, турдулами. До перших особливо швидко прижились римські звичаї і римська цивілізація.

Бетика
Держава	Стародавній Рим
Столиця	Cordubad
Адміністративна одиниця	Римська Іспанія
Юрисдикція	Стародавній Рим
Спільний кордон із	Лузітанія, Тарраконська Іспанія
Замінений на	Вестготське королівство
Бетика у Вікісховищі

Положення провінції

Багато знаменитих римських письменників імператорського періоду були уродженцями Бетики, наприклад, Сенека, Лукан, Марціана.