Битва за Рабаул (1942)

Невеликий гарнізон Рабаулу складався з 1 400 військовослужбовців під командуванням підполковника Джона Скенлона. Цей гарнізон складався з 716 солдатів австралійської армії з 2/22 батальйону, перекинутого сюди в березні 1941 року через побоювання війни з Японською імперією. Сюди також входив персонал з місцевого підрозділу міліції, новогвінейські волонтери, батарея берегової оборони, зенітна батарея, протитанкова батарея і санітарний підрозділ 2/10[6] Також невелика група із 130-и військовослужбовців була направлена на острів Нова Ірландія.[7]

Головним завданням гарнізону був захист аеродрому Королівських австралійських ВПС (RAAF) Вунаканау поблизу Рабаула, а також бази гідролітаків в гавані Сімпсон, які були важливим елементом для спостереження за переміщеннями японців в даному регіоні. Контингент RAAF під командуванням Джона Лерева не мав наступального потенціалу і складався з 10-ти легко озброєних CAC Wirraway і чотирьох легких бомбардувальників Lockheed Hudson з 24-ї ескадрильї.[8]

Для японців Рабаул був важливим через його близькість до Каролінських островів, де була розташована велика база японського імператорського військово-морського флоту на Труці. Захоплення Нової Британії дозволило б японцям отримати аеродроми та порт з глибоководною гаванню для забезпечення захисту бази на Труці, а також для можливості порушення ліній постачання між США та Австралією.[9] Після захоплення Гуаму генерал-майору Томітаро Хорії було поставлене завдання захопити Кавіенг та Рабаул в рамках «операції R».[10] В бригаду, яка була створена на базі 55 дивізії увійшли: 144-й піхотний полк, три піхотні батальйони, артилерійська батарея, підрозділ постачання боєприпасів, а також декілька взводів з 55-го кавалерійського полку, батальйон з 55-го артилерійського гірського полку та підрозділ з 55 інженерного полку.[11] 14 січня була сформована ударна група, що складалася з двох авіаносців — Кага і Акаґі, семи крейсерів, 14 есмінців і багатьох допоміжних суден під командуванням віце-адмірала Шигейосі Іноуе.[12]

Починаючи з 4 січня 1942 року Рабаул постійно піддавався атакам японської палубної авіації. 20 січня більше 100 японських літаків здійснили декілька атак. Вісім літаків Wirraway були знищені на землі, три в повітрі, два здійснили аварійну посадку, інші літаки були пошкоджені. Шість членів екіпажів австалійських ВПС були вбиті і п'ятеро поранені. Один з атакуючих японських бомбардувальників був збитий зенітним вогнем.[12][13] В результаті японських повітряних атак австралійська берегова артилерія була виведена з ладу, а піхота виведена з Рабаула. Наступного дня літак Catalina виявив японський флот поблизу Кавіенгу[1] і його екіпаж встиг передати повідомлення перш ніж його збили.

Австралійські сухопутні підрозділи зайняли позиції вздовж західного берега затоки Бланч, де вони приготувалися до висадки японців.[6][14] Залишки ВПС, що складалися з двох літаків Wirraways та одного Hudson були переведені в Лае. Після того як літаки з пораненими відлетіли, австралійці знищили аеродром.[15] Бомбардування Рабаула продовжувалося до 22 січня. Вранці 22 січня японські війська чисельністю приблизно 3 000 - 4 000 військових висадилися недалеко від Нової Ірландії та дісталися берегу по воді. Австралійські військові підрозділи були розкидані по всьому острову, тому японці захопили головне місто Кавіенг без опору; після бойвих дій навколо аеродрому австралійці відступили до річки Сук.[7] Вночі японський флот підійшов до Рабаула і на світанку 23 січня увійшов в гавань Сімпсон та здійснив висадку на острів Нова Британія близько 5 000 військовослужбовців, головним чином з 144-го піхотного полку, яким командував полковник Масао Кусуносі.[6][12]

Відбулася серія невеликих сутичок недалеко від пляжів по всій затоці Сімпсом між астралійськими і японськими військами.[16] 3-й батальйон 144-го піхотного полку під командуванням підполковника Кувада Ісіро був затриманий австралійськими підрозділами, але інші батальйони почали рухатися вглиб острова.[12] Протягом декількох годин аеродром Лакунаї був захоплений японськими військами.[9] Австралійські підрозділи розділилися на невеликі групи та почали відступати через джунглі, рухаючись вздовж північного та південного узбережжя.[17] Під час боїв 23 січня австралійці втратили вбитими двох офіцерів і 26 солдатів.[2]

План евакуації мали лише австралійські ВПС. Австралійські солдати знаходилися в джунглях Нової Британії декілька тижнів.[18] Вони були виснажені. Листівки, скинуті з японських літаків закликали австралійських солдатів здаватися.[12][19] В результаті, більше 1000 австралійських солдатів здалися або потрапили в полон протягом кількох наступних тижнів після висадки японців на південному узбережжі Нової Англії, 9 лютого, яка відрізала австралійцям шляхи відступу.[12]

Деякими офіцерами Новогвінейської адміністрації були організовані неофіційні рятувальні місії до Нової Британії, і в період з березня по травень 1942 року було евакуйовано по морю близько 450 осіб, військовослужбовців і цивільних, до Нової Гвінеї.[12] Японці швидко відремонтували аеродром в Рабаулі, який став їх найбільшою військовою базою в Новій Гвінеї та головним опорним пунктом в даному регіоні. В березні 1942 року австралійці здійснили масштабне бомбардування японської бази в Рабаулі.[12] Невелика кількість австралійських військовослужбовців залишилися на Новій Британії і Новій Ірландії та співпрацюючи з місцевим населенням проводили партизанські операції проти японців, а також надавали інформацію про рух японських сил.

Більше 1000 австралійських солдатів потрапили в полон, з них близько 160 були розстріляні до 4 лютого 1942 року в чотирьох окремих інцидентах.[20] Шестеро осіб вижило після цих розстрілів і пізніше розповіли про те що трапилося на суді.