Lockheed Hudson

В кінці 1937 року компанія Lockheed активно шукала покупців для свого нового літака L14. При цьому пропонувались як цивільні, так і воєнні варіанти. В цей ж час британське міністерство авіації шукало можливі морські патрульні літаки. Тому вже 28 червня 1938 року був підписаний контракт на виготовлення 250 літаків в бомбардувальному варіанті. Відмінність від цивільного лайнера в першу чергу полягала в встановленні озброєння — сучасної турелі «Болтон-Пол» з двома 7,62-мм кулеметами зверху ззаду фюзеляжу, двох кулеметів в носі і опціонально одного кулемета в нижній установці. Бомбове навантаження не мало бути великим і складало тільки 762 кг. Також було засклено носову частину для роботи штурмана.

Перша серійна машина піднялась в повітря 10 грудня 1938 року, а загалом до квітня 1943 року було виготовлено 2940 літаків.[1]

• Hudson Mk.I — оснащувався 9-и циліндровими двигунами Wright R-1820-G102 потужністю 1100 к.с. (351 екз.)
• Hudson Mk.II — посилений фюзеляж і замінено повітряні гвинти. (20 екз.)
• Hudson Mk.III — оснащувався двигунами Wright R-1820-G205A потужністю 1100 к.с. (428 екз.)
  • Hudson Mk.III LR — Mk.III з додатковими паливними баками.
• Hudson Mk.IV — оснащувався 14-и циліндровими двигунами Pratt & Whitney R-1830-S1H1-G потужністю 1200 к.с. (130 екз.)
• Hudson Mk.V — оснащувався Pratt & Whitney R-1830-S3C4-G потужністю 1200 к.с. (796 екз.)
• Hudson Mk.VI — оснащувався двигунами Pratt & Whitney R-1830-67 потужністю 1200 к.с. (448 екз.)
• A-28 — модифікація для ВПС армії США з двигунами Pratt & Whitney R-1830-45 потужністю 1050 к.с. (444 екз.)
  • A-28A (Hudson Mk.IVA) — A-28 які постачались по ленд-лізу.
• A-29 — модифікація для ВПС армії США з двигунами Wright R-1820-87 потужністю 1200 к.с. (444 екз.)
  • A-29A (Hudson Mk.IIIA) — A-29 які постачались по ленд-лізу.
  • PBO-1 — A-29 на службі ВМС США.
• AT-18 і AT-18A — навчальні модифікації для ВПС США (300 екз.)

Hudson ВПС Британії над Північним морем

A-29 ВПС США

Як і було заплановано «Хадсони» Королівських ВПС Великої Британії в основному використовувались для морського патрулювання, і спочатку надходили в ескадрильї Берегового командування. Окрім власне патрулювання, в квітні-червні 1940 року вони використовувались і як бомбардувальники проти норвезьких портів. 12-13 лютого 1942 року «Хадсони» берегового командування полювали за німецькими кишеньковими лінкорами «Шарнхорст» і «Гнейзенау», які прямували в північне море, але ця операція не принесла результатів. Проте за всю війну «Хадсони» змогли потопити 26 німецьких підводних човнів, а один навіть змусили здатись.

Частина «Хадсонів» також попала в користування Бомбардувального командування, і використовувались для бомбардувань цілей в континентальній Європі, наприклад в нічному нальоті на Бремен 25 червня 1942 року взяли участь цілих три ескадрильї «Хадсонів» (35 літаків). Проте це була вимушена міра, і після надходження на озброєння достатньої кількості чотиримоторних бомбардувальників, «Хадсони» до нальотів не залучались.

Станом на 7 грудня 1941 року в ВПС Австралії в строю було 77 «Хадсонів», які вступили в бій вже наступного дня: 6 «Хадсонів» 1-ї ескадрильї завдали удару по японських десантних суднах в Малаї, потопивши один транспорт і декілька барж. Тут «Хадсони» теж здебільшого використовувались для патрулювань навколо Австралії і Нової Гвінеї. 32-а ескадрилья базована на Новій Гвінеї також постійно залучалась до розвідувальних польотів і бомбардування японських позицій.

В ВПС Нової Зеландії до 7 грудня було створено три ескадрильї «Хадсонів», а до літа 1942 року — ще дві. Новозеландські «Хадсони» діяли проти японських кораблів з Нової Каледонії і Гуадалканалу, але через високі втрати від винищувачів вже в жовтні 1943 року їх почали заміняти на Lockheed Ventura.

В США «Хадсони» теж використовувались як протичовнові, і змогли потопити одну німецьку субмарину.[1]

Дані з Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы[2]

• Авіація далекої дії
• Grumman F4F Wildcat
• Stinson L-1 Vigilant
• Gloster Gladiator
• Fairey Swordfish
• Lockheed Model 14 Super Electra

• Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)

• RNZAF Museum Hudson page
• Temora Aviation Museum Hudson page
• ADASTRA Aerial Surveys Hudson page