Битва на Бзурі
Битва на Бзурі (пол. Bitwa nad Bzurą, в німецькій історіографії Битва під Кутно) (9 вересня 1939 — 22 вересня 1939) — битва під час Другої світової війни між польськими арміями «Помор'я» і «Познань» та німецькими 8-ю і 10-ю арміями групи армій «Південь».
Битва на Бзурі | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Друга світова війна Польська кампанія | |||||||
Великопольська кавалерійська бригада | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Друга Польська Республіка | Третій Рейх | ||||||
Командувачі | |||||||
Тадеуш Кутшеба Владіслав Бортновський |
Герд фон Рундштедт Йоганес Бласковіц | ||||||
Військові сили | |||||||
8 піхотних дивізій 2-4 кавалерійські бригади |
12 піхотних дивізій 5 танкових та моторизованих дивізій | ||||||
Втрати | |||||||
18 000 | 8 000 |
7 вересня дві польські армії «Помор'я» і «Познань» під час спроби відійти в район Варшави опинилися в оточенні. В надії прорватися до столиці та забезпечити собі простір для маневру, командувач армією «Познань» генерал Тадеуш Кутшеба звернувся до Верховного Головнокомандувача із пропозицією завдати удар по оголеному флангу 8-ї німецької армії. Ридз-Смігли схвалив цей план і доручив генералові Кутшебі керівництво операцією.
9 вересня армія «Познань» в районі на південь від Бзури завдала раптового удару по німецьким піхотним дивізіям, що розтяглися в похідних колонах між Лечице й Ловичем, зосередивши основні сили в напрямку Стрикова. Правий фланг наступу прикривала Подільська, а лівий — Великопольська кавалерійська бригада. Завдяки чисельній перевазі, створеній на напрямку основного удару, та фактору раптовості поляки нанесли німецьким частинам 10-ї армії серйозних втрат (понад 1500 убитих і поранених) і відкинули їх на 20 км на південь. При цьому були звільнені міста Лечице та Пятек. Втрат також зазнала 8-ма німецька армія, війська якої поспіхом перекидалися на Бзуру.
11 вересня німецьке командування почало перекидати до Бзури основні сили 10-ї і 4-ї армій, підтягувалися резерви групи армій «Південь», була задіяна більша частина авіації 4-го повітряного флоту.
12 вересня генерал Кутшеба одержав повідомлення про відступ військ армії «Лодзь», з якою він планував з'єднатися, до фортеці Модлін і вирішив прориватися через Лович у Скерневецькі ліси і далі до переправ через Віслу біля Сохачева. Тим часом з-під Варшави німці почали висувати 4-ту танкову дивізію. Побоюючись виходу німецьких танків в тил, поляки почали відводити війська за Бзуру.
16 вересня, зупинивши польський наступ, частини 10-ті німецької армії з'єдналися в районі Влодави із частинами групи армій «Північ», оточивши значне угруповання польських військ.
Після двох днів безперервних боїв (18-20 вересня) армії «Познань» і «Помор'я» були повністю розбиті. Більша частина польських офіцерів і солдатів потрапила в полон. З оточення вдалося вирватися тільки окремим підрозділам та групам бійців. У їхньому числі були генерали Кутшеба, Кнолл і Токаржевський, кілька кавалерійських ескадронів з різних кавалерійських бригад, залишки 15-ї і 25-ї піхотних дивізій.
Див. також
Література
- Тарас Д.А. Операция "Weiss". Разгром Польши в сентябре 1939 г. — Мн., 2003. (рос.)
- Мельтюхов М.И. Советско-польские войны. Военно-политическое противостояние 1918-1939 гг. — М. : Вече, 2001. (рос.)
Посилання
- Сражение на Бзуре[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
- Rekonstrukcja historycznej Bitwy nad Bzurą 1939 (пол.)