10-та армія (Третій Рейх)

10-та польова армія (10. Armee) була сформована 26 серпня 1939 року на базі штабу 4-ї групи армій (нім. Heeresgruppe 4) в Лейпцігу. З 1 вересня 1939 року у складі групи армій «Південь» брала участь в кампанії на території Польщі. До 8 вересня 1939 року ліве крило армії вийшло до Варшави, а правий фланг здійснив оточення польських військ в районі Радома. До кінця вересня 1939 року частини армії вели бойові дії по зміцненню своїх позицій в районі Варшави, бої тривали за саму столицю та місто Модлин, а також з метою ліквідації оточених угрупувань противника. На початку жовтня 1939 року частини армії вели бої в районі Любліна і Коцька, де брали участь в ліквідації залишків польської армії. 10 жовтня 1939 року 10-та армія була перейменована в 6-ту польову армію (нім. 6. Armee).

Знов 10-та армія сформована 15 серпня 1943 року як штаб «німецьких генералів при штаб-квартирі італійського Вермахту» (нім. «Deutschen Generals beim Hauptquartier der italienischen Wehrmacht»). З 21 серпня 1943 року почалося введення її частин на територію Центральної і Південної Італії. В ході тривалих оборонних битв з'єднання армії вимушені були поступово відступати в північні райони Аппенінського півострова, де, не зважаючи на наполегливий опір, не змогли утримати просування військ союзників.

Капітулювала 2 травня 1945 року.

Генерал Альберт Кессельрінг під час відвідування військ. Бої за Монте-Кассіно. Квітень 1944

• генерал артилерії Вальтер фон Райхенау (нім. Walter von Reichenau) (26 серпня — 10 жовтня 1939);
• генерал танкових військ, з 1 вересня 1943 — генерал-полковник Генріх фон Фітингоф (нім. Heinrich Gottfried Otto Richard von Vietinghoff, genannt von Scheel) (15 серпня 1943 — 26 жовтня 1944);
• генерал танкових військ Йоахім Лемелсен (нім. Joachim Lemelsen) (26 жовтня 1944 — 15 лютого 1945);
• генерал танкових військ Трауготт Герр (нім. Traugott Herr) (15 лютого — 2 травня 1945).