Битва на Сожиці
Би́тва на Со́жиці — битва, що відбулася 25 серпня 1078 року на річці Сожиця, між руським військом чернігівського князя Всеволода Ярославича та половецьким військом союзу князів-ізгоїв Олега Святославича і Бориса В'ячеславича. Згадується в «Повість временних літ». Закінчилася поразкою чернігівців.
Битва на Сожиці | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Руські міжусобиці / Русько-половецькі війни | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Київська Русь | Князі-ізгої Половці Тмуторокань | ||||||
Командувачі | |||||||
Всеволод Ярославич | Олег Святославич Борис В'ячеславич | ||||||
Військові сили | |||||||
невідомо | невідомо | ||||||
Втрати | |||||||
Іван Жирославич † Порей † великі |
невідомо |
Опис
Причиною війни Олега і Бориса проти Всеволода були їхні претензії на батьківську спадщину. Олег прагнув посісти чернігівський княжий стіл, а Борис — смоленський.
10 квітня 1078 року Олег втік із Всеволодової резиденції в Чернігові й подався до Тмуторокані, де княжив його брат Роман Святославич. Він уклав союз із Борисом та половцями, і за братової підтримки рушив на Русь, супроти Всеволода.
Чернігівський князь виступив на ворогів і зустрів їх 25 серпня на річці Сожиця (точне місце не локалізоване; найімовірніше — Оржиця в Полтавській області[1]). Відбулася битва, в якій князі-ізгої, за вирішальної участі половців, розбили чернігівців. У бою загинули ввоєводи Іван Жирославич, Порей, боярин Тука, брат Чюдинів, а також багато простих вояків.
Після перемоги війська Олега, Бориса та половців рушили до Чернігова, мешканці якого прийняли сторону переможців[2]. Всеволод же подався просити допомоги до старшого брата, київського князя Ізяслава Ярославича.
Іпатський літопис[3] | Переклад[4] | |
---|---|---|
В лѣт̑ . ҂s҃ . ф҃ . п҃s . [6586 (1078)] Бѣжа Ѡлегъ сн҃ъ Ст҃ославль . Тмутороканю . ѿ Всеволода . мц҃а април̑ . въ . ı҃ . дн҃ь . к҃г . дн҃ь . сѣдѧщу в него мѣсто Ст҃ополку в Новѣгородѣ . сн҃у Изѧславлю . Ӕрополку . сѣдѧщю Въıшегородѣ . а Володимеру сѣдѧщю оу Смоленьскѣ . приведе Ѡлегъ и Борисъ поганыӕ на Рускую землю . и поидоста на Всеволода с Половцѣ . Всеволодъ же изоиде противу ему и(ма) на Съжици . и побидиша Половцѣ Роусь . и мнози оубьени бъıша тоу . оубьенъ бъıс̑ ту Иванъ Жирославичь . и Тюкъı . Чюдинь брат̑ . Порѣи . и ини мнози . мц҃а . августа . к҃е . дн҃ь . Ѡлегъ же ї Борисъ . придоста Чернигову . мьнѧще ѡдолѣвше . а земли Рускои много зла створившим̑ . прольӕше кровь хрестьӕньску . ѥӕ же кровь взъıщеть Бъ҃ . ѿ руку еӕ . ѿвѣтъ дати за погиблыӕ дш҃а хрестьӕньскѣ . |
У рік 6586 [1078]. Утік Олег, син Святославів, до Тмутороканя од Всеволода місяця квітня в десятий день. Коли замість нього в Новгороді сидів Святополк, син Ізяславів, Ярополк [Ізяславич] сидів у Вишгороді, а Володимир [Всеволодович] сидів у Смоленську, привів Олег і Борис поганих на Руську землю, і пішли вони обидва з половцями на Всеволода. Всеволод тоді виступив проти них на [річці] Сожиці, і перемогли половці русь, і багато було вбито тут: убитий був тут [воєвода] Іван Жирославич, і [боярин] Туки, Чюдинів брат, і [воєвода] Порей, і багато інших місяця серпня у двадцять і п'ятий день. Олег же і Борис прийшли до Чернігова, думаючи, що вони подолали. Та їм, які землі Руській багато зла вчинили, проливши кров християнську, [довелось узнати], що за кров ту од рук їхніх одплатить бог, [довелось] одвіт дати за погиблі душі християнськії. |
Примітки
- Літопис руський… С. 121, 459.; Географічний покажчик. Сожиця
- Котляр М. Ф. Нежатина нива, битва 1078… — С. 356.
- ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 190—191. — л.74-74об.
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. С. 121—122.
Джерела
- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). — Т. 2. Ипатьевская летопись (2-е издание). — Санкт-Петербург: Археографическая комиссия, 1908.
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. ISBN 5-308-00052-2
- Котляр М. Ф. Нежатина нива, битва 1078 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 356. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.