Благословіть жінку

Дія фільму починається в невеликому приморському селищі на початку 1930-х років. Юна дівчина закохується в приїжджого військового Олександра Ларичева і відправляється з ним до місця його служби. Слідючи всюди і завжди за коханим чоловіком (Забайкалля, Північ, Радянсько-фінська війна, початок Великої Вітчизняної війни), героїня повністю приносить себе в жертву його категоричній і вимогливій натурі, підкоряючись наказам Ларичева без обговорень. Віра змушена позбутися дитини, а прив'язавшись до сина Ларичева від першого шлюбу, позбавляється і його. Не шанує Олександр і подругу Віри - жваву і грубувату Машу Смоліну. Однак саме Віра згодом візьме на себе турботи про дітей Маші, поки та в складі медсанбату воює на фронті.

Полон, підозри і крах військової кар'єри (звільнення з армії) ламають твердий характер Ларичева, доводячи його до смерті від серцевої недостатності. Героїні здається, що її життя без коханої людини скінчилося, але життя, як виявилося, тільки починається.

• Премія «Ніка» за кращу жіночу роль другого плану (Інна Чурікова) (2004).
• Номінації на премію «Ніка» за кращий ігровий фільм та кращу жіночу роль (Світлана Ходченкова) (2004).
• Приз глядацьких симпатій і приз губернатора Приморського краю «9288 км» (Олександру Михайлову) на кінофестивалі «Меридіани Тихого» у Владивостоці (2003).
• Головний приз імені В. Прийомихова (Станіславу Говорухіну) на кінофестивалі «Амурська осінь» в Благовєщенську (2004).
• Кінофестиваль «Література і кіно» в Гатчині (2004):
  • Спеціальний приз «За ліричне втілення епічної теми» (Станіславу Говорухіну);
  • Приз за кращу жіночу роль (Світлана Ходченкова).
• Приз «За створення жіночого образу у вітчизняному кінематографі» (продюсеру Катерині Маскіній) на фестивалі продюсерського кіно Росії і України «Кіно-Ялта» (2004) [1].

• «Благословіть жінку» на сайті «Енциклопедія вітчизняного кіно»