Бобо-Діуласо

Бобо-Діуласо[3][4] — місто в Буркіна Фасо (Західна Африка). За даними на 2013 рік населення складало 555 128 чоловік. Друге за населенням у країні. Адміністративний центр провінції Уе в області Верхні Басейни.

Бобо-Діуласо
Велика мечеть у Бобо-Діуласо
Велика мечеть у Бобо-Діуласо
Основні дані
11°11′00″ пн. ш. 4°17′00″ зх. д.
Країна Буркіна-Фасо
Регіон Верхні Басейни
Столиця для Верхні Басейни[1] і Уе[2]
Площа 136,78 км²
Населення 555 000
Висота НРМ 445 м
Міста-побратими Бамако (1994), Шалон-ан-Шампань (1970), Фес (2005), Сент-Етьєн (2009), Жиронда (1993)
Телефонний код (+226) 20
Часовий пояс UTC+0
GeoNames 2362344
Міська влада
Вебсайт bobodioulasso.net
Мапа
 Бобо-Діуласо у Вікісховищі

Недалеко від міста бере початок річка Чорна Вольта (Мухун)[5]

Транспортний вузол. Залізничне сполучення з портом Абіджан (узбережжя Гвінейської затоки) та Уагадугу (головне місто Буркіна Фасо). Міжнародний аеропорт[6].

Торговельний центр. Виробництво олії і мила.

У місті розташований Політехнічний університет[7].

Населення за роками
  • 1956 — 43500 осіб
  • 1985 — 228668 осіб
  • 1996 — 309771 осіб
  • 2005 — 390768 осіб
  • 2006 — 435543 осіб
  • 2013 — 555128 осіб

Див. також

Джерела
  1. Верхні Басейни
  2. Уе
  3. Верхня Вольта // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — С. 195-196.
  4. Атлас світу, 2005, с. 124-125.
  5. Алексей Капустин, Бьен Бели, Роман Козловский, Александр Алёшин, Евгений Лунёв Создание топливно-энергетической промышленности в Буркина-Фасо. II. изучение водных ресурсов[недоступне посилання з червня 2019] //Часопис соціально-економічної географії Збірник наукових праць Випуск 17 (2) С. 142—148(рос.)
  6. Україна і світ [Текст]: (країни/території світу, показники соціально-економічного розвитку, зв'язки з Україною, офіційні контакти): навч. посібник / [Д. Г. Кучеренко, О. В. Мартинюк, В. Є. Сахаров та ін.] ; за заг. ред. В. Є. Сахарова ; М-во освіти і науки України, Нац. академія управління. — К. : Центр учбової літератури, 2011. — 416 с. — ISBN 978-611-01-0160-8
  7. Дмитрук О. Ю., Денисик Б. Г. Порівняльний аналіз системи географічної освіти на прикладі країн світу // Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів: Наук. зб./ Ред. кол.: Я. Б. Олійник (відп. ред.) та ін. — К.: Екотур-інфо, 2014 (2). — Вип. 8. — 114c. С.90-98
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.