Абіджан

Абіджа́н[4][5] (Abidjan) — місто, колишня столиця (1960—1983) Республіки Кот-д'Івуар у західній Африці, порт на березі Гвінейської затоки. Місто розташоване на півострові Абіджан, на березі лагуни Ебріє Атлантичного океану.

Місто Абіджан Abidjan Прапор Герб Координати 5°20′11″ пн. ш. 4°01′36″ зх. д. Країна  Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар Провінція Лагун Площа 2119 км² Висота центру 18 м Населення 4 980 000 осіб (2016)[1] Катойконім англ. Abidjanese фр. Abidjanais[2] фр. Abidjanaise[2] Міста-побратими Сан-Франциско, Тяньцзінь, Марсель, Сан-Паулу, Альфорвіль, Кумасі, Понто-Комбо, Булонь-Біянкур, Візеу (18 вересня 2011)[3] Часовий пояс UTC+0 Телефонний код 00225 GeoNames 2293538 OSM ↑3377982 ·R (Абіджан) Офіційний сайт districtabidjan.ci Абіджан Абіджан (Кот-д'Івуар)  Абіджан у Вікісховищі

Населення міста становить 4,7 млн (2014; 2 793 000 осіб (1995; 1,8 млн в 1983 р.).

Клімат екваторіальний. Пересічні місячні температури +27...+28 °C. Опадів випадає 1 300—2 300 мм на рік.

Головний морський порт країни. Початковий пункт залізниці Абіджан — Уагадугу (Буркіна-Фасо). Міжнародний аеропорт.

Великий торговельний центр. Промисловість: харчосмакова (виробництво консервів, соків, розчинної кави, какао, пальмової олії тощо), легка (виробництво тканин, трикотажу, взуття тощо), деревообробна (червоне дерево), металообробна, хімічна, нафтопереробна та інші галузі. Суднобудування.

Місто засноване французами в 1880-90-их роках на місці кількох поселень народу ебріє. В 1934—1960 роках місто було адміністративним центром французької колонії Берег Слонової Кістки. Швидкий ріст Абіджана почався після будівництва (1950) каналу Вріді, що з'єднав лагуну з морем, та обладнання глибоководного лагунного порту. В 1960—1983 роках був столицею Кот-д'Івуару.

У кварталах Трешвіль на півдні та Аджаме на півночі, у хижах місцевого типу живе в основному африканське населення. Безпосередньо біля міста — промислова зона, біля Трешвіля — головні портові споруди. У центрі — зона парків та багатоповерхівок, у яких розмістились урядові установи, банки, страхові компанії, офіси фірм. У центрі розташований Монумент звільнення (1960-ті). У східній частині, на півострові Кокоді, — багаті квартали для вищих урядових чиновників та студентське містечко.

Місто є науковим та туристичним центром країни. Тут є університет, Національний музей.