Богатир Іван Олександрович

Іва́н Олекса́ндрович Богати́р (нар. 24 квітня 1975) — український футболіст, півзахисник.

Іван Богатир
Особисті дані
Повне ім'я Іван Олександрович Богатир
Народження 24 квітня 1975(1975-04-24) (46 років)
  Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Зріст 172 см
Вага 69 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1993—1994 «Віктор» (Запоріжжя) 35(6)
1994—2002 «Металург» (Запоріжжя)152(6)
1995 →  «Віктор» (Запоріжжя) 1(0)
1998—2002 →  «Металург-2» 25(2)
2000 →  «СДЮШОР-Металург» 1(0)
2002 «Таврія» 8(0)
2003 «Металіст» (Харків) 13(0)
2003 «Металург» (Запоріжжя) 10(0)
2004 МФК «Миколаїв» 9(0)
2004—2005 «Олександрія» 19(0)
2005—2006 «Десна» 35(0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1996—1997 Україна U-21 5 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Під 39-им номером увійшов до 50-ки найкращих гравців «Металурга» (Запоріжжя) за версією порталу football.ua[1].

Кар'єра гравця

Вихованець футбольної школи запорізького «Металурга». Перший тренер — Вадим Іщенко[2]. З 1993 року грав у запорізькому «Вікторі».

Після 7-го туру чемпіонату України 1994/95 команда «Віктор» об'єдналася з клубом Вищої ліги запорізьким «Металургом». Після цього «Металург» очолив Олександр Томах, який привів із собою з «Віктора» 10 футболістів, серед яких був і Іван Богатир. У «Металурзі» Іван дебютував 2 жовтня 1994 року в матчі проти київського «Динамо» (2:2), а останню гру зіграв 10 листопада 2003 року проти дніпропетровського «Дніпра» (0:0)[2], ставши тим футболістом команди Томаха, який затримався в «Металурзі» найдовше з-поміж інших[1]. Під час злету тієї команди в середині 90-их років забив один із найкрасивіших її м'ячів — у падінні через себе після подачі кутового на останніх хвилинах матчу з «Прикарпаттям»[1].

Крім запорізьких команд у біографії Івана були «Таврія», «Металіст», «Миколаїв», «Олександрія» та «Десна».

У листопаді 2013 року під час фінального матчу Кубка України серед ветеранів старше 35 років «Металург» (Запоріжжя) — «Ветеран» (Кривий Ріг) відбулося ігрове зіткнення криворіжця Олександра Семеренка з воротарем власної команди. У результаті зіткнення Семеренко, отримавши травму голови, виявився у критичному стані. Іван Богатир, будучи в цій грі капітаном запорожців, зумів розтиснути щелепи постраждалому, дістав язика, чим звільнив дихальні шляхи й не дав відбутися асфіксії. Оперативні дії Івана, за словами старшого лікаря спортивної медицини ФК «Металург» Олександра Великанова, запобігли зупинці серця в Олександра Семеренка[3][4].

Крім виступів у ветеранській команді, Іван підтримував форму в аматорському колективі «Вектор» (Богатирівка), який виступав у чемпіонаті області[5].

Тренерська кар'єра

Завершивши професіональну ігрову кар'єру, Іван Олександрович перейшов на тренерську роботу. Був запрошений на посаду асистента головного тренера в команду Другої ліги «Гірник-спорт» із Комсомольська[2]. У серпні 2008 року отримав запрошення в футбольну школу запорізького «Металурга»[2], де прийняв команду юнаків 2001 року народження[6].

Примітки
  1. 50 найкращих. «Металург» Запоріжжя (частина перша) (рос.). FOOTBALL.UA. 9 лютого 2010. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 12 жовтня 2016.
  2. Іван Богатир повертається в «Металург» (рос.). Офіційний сайт ПФК «Металург» Запоріжжя. 7 серпня 2008. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 12 жовтня 2016.
  3. Рішучість Івана Богатиря врятувала життя людині (рос.). Офіційний сайт ПФК «Металург» Запоріжжя. 19 листопада 2013. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 12 жовтня 2016.
  4. Воротар, який випадково покалічив футболіста, третій день не розмовляє (рос.). Комсомольська правда в Україні. 20 листопада 2013. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 12 жовтня 2016.
  5. Огляд обласних чемпіонатів України. Схід (рос.). UA-футбол. 20 листопада 2013. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 12 жовтня 2016.
  6. U-13. Богатир — на коні! (рос.). Запорізька міська федерація футболу. 12 листопада 2013. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 22 лютого 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.