Богообраність

Ідея богообраності відома ще з доісторичних, язичницьких часів. У ті часи люди на Землі вірили у «своїх» богів, забуваючи про те, що Бог єдиний для всіх. Більшість людей вважали саме своє плем'я богообраним і свого бога — найкращим, що призводило до постійних воєн і конфліктів між людьми.

У стародавні часи у Великому Степу люди поклонялись Богу в образі Неба (Тенгрі). З їхньої точки зору, всі люди живуть у Піднебесній — всесвіті, в якому все підкоряється волі Вічного Безмежного Синього Неба. Якщо людина кориться волі Неба — в її житті і житті її сім'ї панує добробут, мир і злагода. Час від часу Небо також обирає серед людей («направляє у Піднебесну») синів Неба — людей, які отримують велику владу і особливі здібності для виконання певних справ, служіння Небу і управління Піднебесною. Потім це вчення степових кочівників здобуло велику популярність і перетворилося на державне віровчення у Китайській імперії. Окремі складові і поняття цього віровчення продовжують відігравати значну роль і в світогляді сучасних китайців, зокрема саме зміною волевиявлення Неба пояснювалася Китайська Революція.

Важлива подія в історії людства відбулася з появою групи людей, які пізніше стали відомі як старожитні євреї, які проголосили, що Бог — один для всіх людей і всі люди, які це визнають є окремим народом. При цьому всі люди і народи є обрані Богом для служіння, кожен у свій спосіб, а ті люди, які це роблять свідомо — становлять окрему групу людей, окремий народ, який має особливе служіння (місію) у цьому світі.

У християнстві ідея богообраності розвинулася на основі віровчення старожитніх євреїв. Було проголошено, що з приходом Бога на Землю особливу місію отримує християнська церква, «народ Божий» — спільнота людей, які вірують в єдиного Бога і в його прихід на Землю як Ісуса Христа. Разом з тим у рамках християнського вчення зберігається ідея про те, що кожна людина, незалежно від її віри, народжується у світі для виконання певного служіння, певної складової Божого задуму стосовно людства.

У мусульман як про аналогію «народу Божого» можна говорити про умму — спільноту віруючих мусульман світу, людей, які вірять в єдиного Бога, в те, що Мухаммад — його посланець, а Коран — слово Боже.

У віровченні Чингізхана, творця Великого Війська Степового і Монгольської імперії і його послідовників, поєдналися елементи різних віровчень, які існували в той час у Великому Степу — язичництва, віри у Небо, християнства, мусульманства і юдаїзму. Він проголосив себе сином, обранцем Вічного Неба, служіння якого, так само як і його Великого Війська Степового, полягає у встановленні справедливості і волі Неба у всій Піднебесній. При цьому, судячи з наявних історичних джерел, Чингізхан досить широко трактував ідею Вічного Неба, розглядаючи різні віровчення, які існують у світі, як різні способи віри і служіння Небу (Богу, Аллаху).

Щонайменше з часів Козаччини в українській народній творчості простежується ідея богообраності українців — мирних, добрих, мудрих і веселих людей, яким Бог дав для життя чудовий край, обрану Богом землю — Україну і служіння яких полягає жити по правді, допомагати ближнім, а також убогим і хворим, боротися зі злом. Початки цих ідей йдуть ще з дохристиянських часів, з поширенням християнства вони очищуються від язичницьких домислів і переосмислюються в рамках православного світогляду, вчення про вічну Істину, про Сущого в його місцевому варіанті.

Так у передмові до Острозької Біблії (переклад з старослов'янської) читаємо: «А вам в Христі за передбаченням вічного Бога перед віками вибраним з руського народу, синам східної Церкви, і всім, що спілкуються слов'янською мовою, і що єднаєтеся у православ'ї тієї ж Церкви, християнським людям кожної професії, я, Константин, що у святому хрещенні був названий Василем, з божої ласки Князь Острозький, Воєвода Київський, Маршалок Волинської Землі, і так далі, улюбленим братам, не лишень за тілом, але в Дусі Святому, всім всюди, що православні, сповіщаю таке: З божої волі, Його милосердя і ласкавості я удостоївся почати і побачити завершення цього чесного і превеликого діла, яке сьогодні бачите перед собою: книга з двома завітами, що грецькою мовою називається Біблією, в якій все за порядком надруковане в Богом спасенному і матірному місті моїм Острозі, що на Волинській землі, в 7089 році від створення світу, а 1581 році від втілення через Святого Духа і народження з Діви Марії Христа, нашого Спасителя, в 12 дні місяця серпня. Прийміть її не як людську річ, але як духовний подарунок, який сходить з висот. Шукайте за дорогою свого спасіння, а Тому, Хто дав вам це побачити, віддавайте хвалу і подяку.»

Аналоги ідей богообраності у світогляді різних безбожних (атеїстичних) матеріалістичних віровчень містять вчення патріотизму, націоналізму, нацизму, расизму та багато інших, зокрема, як правило, будь-які вчення, в яких життя людського суспільства розглядається з точки зору життєдіяльності різних груп людей, в житті суспільства виділяються окремі народи, групи, верстви, класи чи касти.

• Гой
• Релігійні війни
• Напередвизначення
• Месіанство
• Месія
• Нацизм (суть і походження)