Богуслав Радошевський

Життєпис

Син Єжи та Марії Могильницьких, брат Богуслава Радошевського, посол та каштелян Велуньський[3].

Закінчивши єзуїтський колегіум у Каліші, навчався у Франкфурті-на-Одері та в Падуанському університеті.

Висвячений на священника у Кракові (1607).

При королівському дворі Радошевський став секретарем Сигізмунда III Вази, був каноніком Каліша.

Отримавши свою релігійну професію, став настоятелем бенедиктинського абатства Лиса Гора.

17 січня 1619 отримав доручення від папи Павла V, ставши Київським ординарієм.

Купивши землю у Пані Ковалькової-Верцбнік, а також отримавши привілей на місцеположення (від 16 січня 1624) від короля Сигізмунда III Вази, заклав місто Верцбнік[4].

Був курфюрстом Владислава IV Вази в Київській губернії у 1632[5].

6 червня 1633 Радошевський став єпископом Луцьким.

Похований у святилищі Святого Хреста.

Див. також

Бібліографія
  • Sylwetki biskupów łuckich. Biały Dunajec: Ostróg : "Wołanie z Wołynia". 2001. ISBN 83-911918-7-7.

Примітки
  1. NUKAT — 2002.
  2. Herbarz polski, t. VIII, Lipsk 1841, s. 23.
  3. Radoszewski-Boksa Bogusław biogram na iPSB
  4. Materiały do słownika historyczno-geograficznego dóbr i dochodów dziesięcinnych benedyktyńskiego opactwa św. Krzyża na Łysej Górze do 1819 r. Wrocław 2000: Pracownia Badań nad Dziejami Zakonów i Kongregacji Kościelnych (LARHCOR) w Instytucie Historycznym Uniwersytetu Wrocławskiego. ISBN 83-904219-4-1.
  5. Suffragia Woiewodztw y Ziem Koronnych, y W. X. Litewskiego, Zgodnie ná Naiásnieyssego Władisława Zygmunta … roku 1632 … Woiewodztwo Krákowskie., s. B2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.