Лодзинське воєводство

Лодзинське воєводство[2][3] — одне з 16 воєводств Польщі. Розташоване у центрі країни. Столицею (адміністративним центром) воєводства є місто Лодзь. В місцевості Пьонтек знаходиться геометричний центр Польщі.

Лодзинське воєводство
województwo łódzkie
Герб Прапор
На мапі Польщі
Адміністративний центрЛодзь
Населення: 2 448 713[1]
Площа: 18 218,95
Густота: 134
Урбанізація: 64,4%
Номери автомобілів: E
TERYT: 10Код ISO: PL-LD
Адмніністративний поділ
повіти гродські
земські		 3
21
ґміни міські
місько-сільські
сільські		 18
25
134
Влада
Уряд
Воєвода: Тобіаш Бохенський
Маршалок: Гжегож Шрайбер
Адреса: ul. Piotrkowska 104
90-926 Łódź (воєвода)

al. marsz. J. Piłsudskiego 8
90-051 Łódź (маршалок)

Лого воєводства:
Мапа
Офіційна сторінка

Історія

Історія більшості цієї території подібна історії всієї Мазовії. Столицею і головним промисловим центром воєводства є місто Лодзь. Воно отримало міські права в XV столітті і до 1798 року належало вроцлавецьким єпископам.

Після рішення Віденського конгресу у 1815 році Лодзь, як і багато міст Польщі, відійшов до складу російських територій Царства Польського. На початку XIX ст. почали будуватися в Лодзі перші прядильні і ткацькі фабрики.  20 вересня 1820 року указом намісника міста, Лодзь було оголошене фабричним містом – в 1821 році був заснований суконна фабрика Нове Місто, продовженням якого в 1824 році з’явився ткацька фабрика Лодзь. Пізніше з міста почали експортувати тканини на російський ринок, настав бурхливий розквіт текстильної промисловості і до кінця XIX століття тут вже працювали найбільші в світі текстильні фабрики.

30 липня 1865 року місцева влада отримала дозвіл прокласти залізницю, що сполучатиме Лодзь і Колюшкі, яка була пущена в експлуатацію 19 вересня. Пасажирські поїзди почали регулярно курсувати з 1 червня 1866 року.

6 жовтня 1888 року в будівлі готелю «Вікторія» був заснований перший в Лодзі професійний театр. Зараз тут знаходиться сучасний кінотеатр «Полонія». 24 грудня 1898 року в Лодзі був запущений перший електричний трамвай. 20 серпня 1903 року в Лодзі було створено Польське Театральне Товариство. З 1908 року у Лодзі почав діяти найбільший у Польщі банк. У 1919 році було створено Лодзинське воєводство, а його першим воєводою став Антоні Каменських.

Лодзинське гетто

Під час окупації Польщі гітлерівською Німеччиною і утворення на її території Рейсгау Вартеланд, 8 лютого 1940 року було створено одне з найбільших гетто -- Лодзинське.

До початку Другої світової війни на території міста проживала велика єврейська громада, яка складала 34 % від усього населення Лодзі. З перших днів окупації почали діяти порядки місцевого райхскомісаріату, які стосувалися насамперед євреїв. Наприкінці 1939 — на початку 1940 року було вирішено про створення Лодзинського гетто для євреїв у трьох районах Лодзі: в Старому Місті (пол. Stare Miasto), в бідному єврейському кварталі Балуті (пол. Baluty) та в передмісті Марисін (пол. Marysin). Офіційну назву «Ліцманштадтське гетто» ця зона відчуження отримала 8 лютого 1940 року. До Лодзинського гетто також були депортовані євреї з Австрії, Богемії та Моравії, Словаччини, Люксембургу. Ізольовані люди розміщувалися на площі 4 км², відокремленій колючим дротом та високим парканом від зовнішнього світу. Загальна кількість людей у зоні складала 200 000 осіб. Постійна нестача їжі, води, теплого одягу, взуття та дрів для опалення призвела до масової смертності серед ув'язнених. Приблизно 40 000 осіб, за час існування гетто, померли.

У гетто була двошарова система керування. Охороною периметру та виходу із зони гетто займалися німецький райхскомісаріат та поліція. Усі рішення приймалися також райхскомісаріатом. У самій зоні, підпорядковуючись адміністрації райхскомісаріату, керувало єврейське самоуправління Юденрат (нім. Judenrat). Головою старійшин Юденрату був Мордехай Хаїм Румковський, який за свою жорстокість до власного народу мав прізвисько Хаїм Грозний. Юденратом контролювалася їжа, керування школами, лікарнями, розподілом житла. Голови старійшин мали повноваження над економічною, юридичною та адміністративною структурами в зоні гетто. У поліції гетто служило 1 200 осіб. Голови старійшин мали також повноваження створювати нові підприємства, на яких євреї часто працювали за їжу. Здебільшого на цих підприємствах виробляли військову продукцію на потреби німецької армії.

Марка лодзинського гетто

Див. Марка лодзинського гетто

Післявоєнний період

Наприкінці Другої світової війни у Лодзі залишилось менше ніж 300 000 жителів.  Під час адміністративного поділу 18 серпня 1945 регіон Лодзь отримав статус воєводства. Першим післявоєнним воєводою став Ян Дуб-Коціол. В післявоєнний час до 1948 року Лодзь виконувало функції столиці Польщі.

На початку комуністичного режиму в Польщі багато підприємців та промисловців втратили свій вплив і керування на маси, завдяки націоналізації приватних компаній. З 1960 по 1990 рр. було побудовано ряд великих панельних житлових будинків в районах Реткінії, Теофіліва, Відзева, Радогоща і Хойни, що охоплюють площу майже 30 км².

1 січня 1999 року внаслідок нової адміністративної реформи колишні Лодзьке та Серадзьке воєводства, а також частини колишніх Пйотрковського, Скерневицького, Плоцького, Каліського, Ченстоховського, Конінського та Радомського воєводств утворили єдине Лодзинське воєводство.

Лодзинське воєводство в часи Другої Речі Посполитої

У 1945—1975 рр.

У 1975—1998 рр.

Чисельність населення по роках
  • 1975 — 1 079 200
  • 1980 — 1 127 800
  • 1985 — 1 149 100
  • 1990 — 1 139 500
  • 1995 — 1 116 300
  • 1998 — 1 099 700

Географія

Площа — 18 218,95 км². Лісистість Лодзького воєводства найнижча у всій Польщі — 21,2 %, що пояснюється високим розвитком міських зручностей.

Розміщення

Лодзьке воєводство розташоване у південно-центральній Польщі. Межує:

Топографія

З півночі на південь область простягнулася на 172 км або на 1°33'03". Зі сходу на захід — на 179 км або 2°35'05".

Координати крайніх точок:

  • Північна 52° 23'38 "
  • Південна 50° 50'35 "
  • Західна: 18° 04'28 "
  • Східна: 20° 39'33 "

Міста
Dawna przędzalnia Poznańskiego, dzisiaj hotel andel’s
Centrum Manufaktura
Centrum Manufaktura
Pałac Izraela Poznańskiego
Pałac Poznańskich
Przędzalnia Karola Scheiblera na Księżym Młynie
Remiza na Księżym Młynie
Osiedle robotnicze na Księżym Młynie
Pałac Scheiblera – obecnie Muzeum Kinematografii
Pałac Scheiblerów przy Piotrkowskiej
Pałac Edwarda Herbsta
Beczki Grohmana
Dworek i pałac Grohmana
Biała Fabryka
Fabryka Fryderyka Schweikerta
Nowoczesne centrum Łodzi
Łódzki Manhattan
Plac Wolności
Piotrkowska
Piotrkowska
повітові міста лодзького воєводства
Пйотркув Трибунальський - будівля окружного суду
вулиця Замкова в центрі Паб'яниць
стара фарика Krusche&Ender в Паб'яницях
Вілла Родего в Томашеві Мазовецькому
Копальня брунатного вугілля i електронні в Белхатові
Kościół św. Katarzyny w Zgierzu
Скерневиці - залізничний вокзал
Поща Ринок в Скерневицях
Радомська ратуша
Ратуша в Кутні
вулиця Ласка в Здунській волі – осьова вулиця міста
Dom urodzin Maksymiliana Marii Kolbego w Zduńskiej Woli
Kolegiata w Sieradzu
Sieradzki rynek
Bazylika katedralna w Łowiczu
Klasycystyczny ratusz łowicki
Ратуш і Красовська брала в Велюні
Опочнянський замок
Gotycki tył kolegiaty w Łasku
Kościół i były zakon jezuitów w Rawie Mazowieckiej

У воєводстві 44 міста, зокрема 3 міста на правах повітів. Ось найбільші міста воєводства станом на 30 червня 2014[4]:

МістоНаселенняПлоща
Лодзь 708.554293,25
Пйотркув Трибунальський 75.73267,24
Паб'яніце 67.46232,99
Томашів Мазовецький 64.71241,3
Белхатув 59.46934,64
Згеж 57.45842,33
Скерневіце 48.69336,08
Кутно 48.12333,59
Радомсько 47.56051,43
Здунська Воля 43.43024,57
Сєрадз 43.19551,22
Лович 29.28023,42
Велюнь 23.45116,87
Опочно 22.10024,75
Олександрів Лодзький 21.25713,82
Озорків 20.13615,46

Демографія

Згідно з даними від 30 червня 2014 року воєводство мало 2 508 464 мешканців[4].

Відомості від 30 червня 2014:

ОписЗагаломЖінкиЧоловіки
одиницяосіб %осіб %осіб %
населення2 508 4641001 312 958521 195 50648
поверхня18 218,96 km²
густота залюднення
(душ/км²)		1387266
  • Вікова піраміда мешканців лодзького воєводства на 2014 рік[5].


(синім кольором - жінки, чорним - чоловіки)

Адміністративний поділ
Ludność i powierzchnia
(dane GUS, stan: 30 czerwca 2014)[4]
п/пГербПовітГоловне містоПлща
[км²]		Людність
(30 червня 2014)		Густота залюднення
[осіб/км²]
1БелхатівськийБелхатув967,60113.157117
2БрезинськийБжезіни358,5630.90986
3КутнівськийКутно886,86100.194113
4ЛаськийЛаськ618,2350.67082
5ЛенчицькийЛенчиця772,7551.46967
6ЛовицькийЛович988,1780.14481
7СхіднолодзькийЛодзь (Łódź)499,7669.991140
8ОпочинськийОпочно1040,1977.91975
9Паб'яницькийПаб'яніце492,18119.596243
10ПаєнчанськийПаєнчно803,8252.39065
11ПйотрковськийПйотркув Трибунальський1428,7491.56864
12ПоддембицькийПоддембіце881,2141.83647
13РадомщанськийРадомсько1442,57116.03980
14РавськийРава-Мазовецька646,2049.49977
15СерадзькийСєрадз1490,83119.84780
16СкерневицькийСкерневіце753,5738.24951
17ТомашовськийТомашів-Мазовецький1024,79119.492117
18ВелюнськийВелюнь926,4877.54284
19ВерушовськийВерушув577,1342.22773
20ЗдунськовольськийЗдунська Воля369,2367.834184
21ЗгерськийЗгеж855,18164.916193
22Лодзь (Łódź)–293,25708.5542416
23Пйотркув Трибунальський–67,2475.7321126
24Скерневіце–34,4148.6931415
Разом–242118 218,952 508 464138

Наука й освіта

Сполучення

Залізничні перевезення

У воєводстві діють залізниці:

  • залізнична лінія № 1 Варшава-Центральна → Катовіце
  • залізнична лінія № 3 Варшава-Західна → Франкфурт-над-Одрою
  • залізнична лінія № 4 Гродзиськ-Мазовецький → Заверче
  • залізнична лінія № 11 Скерневиці → Лович-Головний
  • залізнична лінія № 12 Скерневиці → Луків
  • залізнична лінія № 14 Лодзь-Каліська → Борщ
  • залізнична лінія № 15 Беднари → Лодзь-Каліська
  • залізнична лінія № 16 Лодзь-Видзів → Кутно
  • залізнична лінія № 17 Лодзь-Фабрична → Колюшки
  • залізнична лінія № 18 Кутно → Пила-Головна
  • залізнична лінія № 22 Томашів-Мазовецький → Радом
  • залізнична лінія № 24 Пйотркув-Трибунальський → Белхатув → Заріччя
  • залізнична лінія № 25 Лодзь-Каліська → Дембиця
  • залізнична лінія № 33 Кутно → Бродниця
  • залізнична лінія № 53 Томашів-Мазовецький → Спала
  • залізнична лінія № 131 Хоржув-Батори → Тчев
  • залізнична лінія 181 Нові Герби → Олешниця
  • залізнична лінія No. 458 Лодзь-Фабрична → Лодзь-Видзів
  • Вузькоколійка Рогів — Рава — Біла

Повітряні перевезення

Діють такі летовища:

  • Летовище Горщанів — з багатофункціональною трав'яною поверхнею
  • Летовище Каменськ-Орла Гора — промислове з асфальто-бетонним покривом
  • Летовище Ленчиця-Велика Лежниця — військова повітряна база
  • Аеропорт Лодзь Люблинек — щоденно приймає та відправляє літаки у внутрішньому та міжнародному сполученнях
  • Ласк — військовий повітряна база, що може приймати громадянські літаки
  • Пйотркув Трибунальський — багатофункціональний з асфальтобетонною поверхнею
  • Томашів Мазовецький — військова повітряна база

Промисловість
  • Лодзький промисловий округ
  • Петриківсько-Белхатівський промисловий округ

Примітки
  1. Wyniki badań bieżących – Baza Demografia – Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 25 листопада 2020.
  2. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Польщі. Міністерство екології та природних ресурсів України. 2001. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 30 квітня 2013.
  3. Словники України on-line. Український мовно-інформаційний фонд НАН України. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 29 квітня 2013.
  5. http://www.polskawliczbach.pl/lodzkie, спираючись на відомості GUS.
 Великопольське воєводство  Куявсько-Поморське воєводство  Мазовецьке воєводство
 Великопольське воєводство  Мазовецьке воєводство
 Опольське воєводство  Сілезьке воєводство  Свентокшиське воєводство
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.