Луцька дієцезія

У XIV столітті після смерті останнього короля Русі Юрія II Болеслава міста Луцьк та Володимир увійшли до складу Великого князівства Литовського. Наприкінці XIV століття у Володимирі була заснована католицька єпархія, яку в 1425 році перенесли до Луцька. За даними Владислава Абрагама, у 1404 році утворили окрему Луцьку дієцезію, але далі формальностей справа не пішла.[1]

У 1795 році в результаті Третього поділу Речі Посполитої Луцьк увійшов до складу Російської імперії. Катерина II провела реорганізацію латинських єпархій на придбаних землях. Луцьк став центром Луцько-Житомирської дієцезії, до його складу увійшли території скасованих Київської та Житомирської дієцезій.

У 1925 році Луцько-Житомирська дієцезія була поділена на Луцьку і Житомирську, у зв'язку з тим, після закінчення радянсько-польської війни Луцьк опинився у складі Польщі, а Житомир у радянській Україні. У вересні 1939 року Луцьк було приєднано до СРСР.

4 січня 1945 був заарештований єпископ Луцька Адольф Шельонжек разом з групою священиків. Священики були репресовані, а єпископ завдяки активному втручанню американських дипломатів був засуджений до видворення за межі СРСР. Після звільнення з-під варти єпископ Шельонжек виїхав до Польщі, після чого Луцька дієцезія фактично припинила своє існування.

Відновлення Луцької дієцезії відноситься до періоду середини 90-х років. 18 травня 1996 року — папа Іван Павло ІІ відновив луцьку дієцезію, її апостольським адміністратором призначено митрополита Мар'яна Яворського. 25 березня 1998 р. Маркіяна Трофим'яка призначено першим ординарієм відновленої діє цезії, а 16 травня 1998 року відбувся його інгрес до луцького кафедрального собору.

24 липня 2012 року Папа Римський Бенедикт XVI прийняв зречення Маркіяна Трофим'яка з уряду ординарія Луцької дієцезії, призначивши натомість апостольського адміністратора єпископа Станіслава Широкорадюка. Від 12 квітня 2014 року дієцезію очолює єпископ Віталій Скомаровський.

В жовтні 2019 року у Горохові було освячено місце під будівництво храму на честь блаженного Владислава Буковинського, який планують побудувати на місці, де було католицьке кладовище.[2]

Кафедра єпископа знаходиться у Луцьку. Кафедральний собор дієцезії — Собор Апостолів Петра і Павла. Діоцез входить до складу Львівській митрополії. Складається з двох деканатів — Луцького (Волинська область) та Рівненського (Рівненська область) Територія дієцезії має площу 40 300 км ². Згідно з даними довідника catholic-hierarchy станом на 2004 рік в дієцезії нараховувалося близько 30 тисяч католиків, 36 парафій, 22 священика і 19 ченців.

Покровителькою дієцезії з 1927 року є Свята Тереза з Лізьє.

Колегіальний костел в Олиці

Костел та дзвіниця в Берестечку

Костел в Корці

• Берестечко, Костел Св. Трійці, 1711—1733
• Великі Межирічі, Руїни костелу Св. Антонія Падуанського, 1725
• Володимир, Костел Розіслання Апостолів, 1755—1766 (нині православний собор)
• Володимир, Костел Св. Йоакима і Анни, 1752
• Дубровиця, Костел Св. Іоанна Хрестителя, 1740
• Дубно, Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, 1629 (нині православна церква)
• Голоби, Костел Св. Архангела Михаїла, 1711—1728
• Затурці, Костел Святої Трійці, 1642.
• Кисилин, Руїни кармелітського костелу та монастиря, 1720
• Клевань, Костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії, 1630
• Корець, Костел Успіння Пресвятої Діви Марії та Св. Антонія, 1706
• Ковель, Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (тепер парафія Св. Анни), 1771
• Любешів, Костел Св. Кирила і Мефодія, 1768
• Любомль, Костел Св. Трійці, 1412
• Луцьк, Бернардинський костел і монастир, 1752—1792 (нині православний кафедральний Свято-Троїцький собор)
• Луцьк, Кафедральний собор Св. Апостолів Петра і Павла, 1616—1637
• Луків, Руїни костелу Св. Станіслава і Анни, 1596
• Моквин, Руїни костелу Воздвиження Святого Хреста, 1750
• Олика, Колегіальний костел Святої Трійці, 1635—1640
• Олика, Костел Св. Апостолів Петра і Павла, 1460
• Острог, Костел Успіння Пресвятої Діви Марії, 1582
• Острог, Костел Святої Трійці, 1769 (нині православна академічна церква)
• Радехів, Костел Св. Михайла, 1701 (нині православна церква)
• Рівне, Костел Різдва Пресвятої Діви Марії та Св. Антонія, 1899 (нині концертний зал)
• Старий Чорторийськ, Домініканський костел, 1741—1753 (нині православний монастир)
• Тайкури, Руїни костелу Св. Лаврентія, 1710
• Шпанів, Руїни костелу Св. апостолів Петра і Павла, 1726

• Офіційний сайт Луцької дієцезії (укр.)
• Статистика Луцької дієцезії (англ.)