Богуслав Фредерік Радзивілл

Богуслав Фредерік Вільгельм Маріуш Фердинанд Август Радзивілл (*3 січня 1809 2 січня 1873) — військовий діяч польського походження королівства Пруссія. Був 2-м ординатом на Пшигодзіце, 11-м ординатом Олицьким.

Богуслав Фредерік Радзивілл
Bogusław Fryderyk Radziwiłł
Ім'я при народженні нім. Boguslaw Fryderyk Wilhelm Ludwik Mariusz Ferdynand August Radziwill
Народився 3 січня 1809(18090103)
Кенінгсберг
Помер 2 лютого 1873
Берлін
Підданство королівство Пруссія
Діяльність політик
Знання мов німецька і польська
Титул князь
Посада member of the Prussian House of Lordsd
Військове звання генерал
Конфесія католицтво
Рід Радзивілли
Батько Антоній Генріх Радзивілл
Мати Луїза Прусська
Брати, сестри Вільгельм Радзивілл і Elisa Radziwilld
У шлюбі з Луїза Прусська
Діти 5 синів і 4 доньки
Герб

Життєпис

Походив з магнатського роду Радзивіллів, Прусської лінії Несвізько-Олицької гілки. Третій син Антонія Генріха Радзивілла, намісника великого князівства Познаньського, і Луїзи Прусської. Народився 1809 році у Кенінгсберзі. Замолоду обрав військову кар'єру. У 1828 році отримав звання молодшого лейтенанта.

У 1832 році оженився з представницею роду Кларі-Альдрінген. 1833 року після смерті батька разом зі старшим братом Вільгельмом Радзивіллом розділив основні родині володіння, ставши ординатом Олицьким і Пшигодзицьким. У 1836 році у званні капітана вийшов у відставку. Після цього протягом 10 років був членом Берлінського магістрату, опікувався бідними. Також був патрон парафіяльного костелу в Острув-Великопольський. Він брав участь у заснуванні Островської королівської гімназії. Був провідним членом католицької парафії Хедвіг в Берліні. Радзивілл сприяв заснуванню першої католицької лікарні в Берліні.

Служив в 1-му гвардійському піхотному полку. У 1840 році отримав чин майора. 1847 року став членом панської курії Об'єднаного ландтагу. У 1848 році виступав проти включення великого князівства Познанського до складу Прусського королівства.

На початку 1850-х років стає членом парламенту Ерфуртського союзу. У 1854 році увійшов до складу палати панів — верхньої палати парламенту Пруссії. Симпатизував католицькій центристській партії. Також належав до місцевого ландтагу Познані. Водночас Радзивіл став почесним членом Товариства католицького читання. Завдяки родинним зв'язкам вплинув на короля Вільгельма I задля створення в Міністерстві духовності католицького відділу. завдяки цьому сприяв збереженню національного духу на польських землях. Втім більше уваги приділяв підтримці католицької церкви загалом.

У 1870 році став генерал-лейтенантом. Після звільнення з військової служби займався благодійністю. Помер 1873 року.

Родина

Дружина — Леонтіна-Габріела, донька Карла Йосипа, 3-го князя Кларі-Альдрінген.

Діти:

  • Фердинанд Фредерік (1834—1926), 12-й ординат Олицький і 3-й ординат Пшигодзіцький
  • Фредерік Вільгельм (1836—1922)
  • Фредеріка Вільгеміна (1837—1843)
  • Фредерік Вільгельм (1839—1907)
  • Пауліна Людвіка (1841—1894), відомий філантроп
  • Едмунд (1842—1895)
  • Адам Єжи (1844—1907 році)
  • Феліція Марія (1849—1930), дружина князя Ріхарда фон Клари унд Альдрінген
  • Матильда Кунегунда (1850—1931)

Джерела

  • Hermann Krüger (Hrsg.): Chronik des preußischen Herrenhauses. Ein Gedenkbuch zur Erinnerung an das dreißigjährige Bestehen des Herrenhauses. Berlin, 1885. S.44
  • Boguslavas Frederikas Radvila. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija, IX t. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1982. T.IX: Pintuvės-Samneris, 306 psl.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.