Фердинанд Фредерік Радзивілл

Фердинанд Фредерік Радзиві́лл (пол. Ferdynand Fryderyk Radziwiłł; 19 жовтня 1834 28 лютого 1926) — політичний діяч Німецької імперії та Другої Речі Посполитої, 12-й ординат Олицький та 3-й ординат Пшигодзицький. Поборник культурних прав поляків, великий землевласник (мав у володіння на 1922 рік 42 840 га).

Фердинанд Фредерік Радзивілл
Ferdynand Fryderyk Radziwiłł
Народився 19 жовтня 1834(18341019)
Берлін
Помер 28 лютого 1926
Рим
Поховання с. Антонін
Країна  Королівство Пруссія
 Німецька імперія
 Польська Республіка
Діяльність політик
Знання мов німецька
Посада депутат рейхстагу Німецької імперіїd і member of the Prussian House of Lordsd
Партія Polish Partyd
Рід Радзивілли
Батько Богуслав Фредерік Радзивілл
Мати Леонтина Габріела Кларі-Альдрінген
У шлюбі з Пелагея Сапіга
Діти 4 сини та 2 доньки
Нагороди
Кавалер Великого хреста ордена Святого Григорія Великого
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест (з зіркою)
Герб

Біографія

Походив з спольщеного литовського князівського роду Радзивіллів гербу Труби. Син князя Богуслава Фредеріка Радзивілла та Леонтини Габріели Кларі-Альдрінген. За бабусею (за батьківської лінії) принцеси Луїзу Прусської був стриєчним братом німецького імператора Вільгелмьа I. Народився у 1834 році в Берліні. Вивчав право у Берлінському університеті. У 1855 році став членом Асоціації католицького читання Берліна. У 1864 році оженився на представниці князівського роду Сапіг.

У 1873 році після смерті батька стає ординатом Олицьким та Пшигодзицьким. З 1874 року засідав у рейхстазі від округу Острув-Великопольський-Одолянув-Остшешув-Кемпно, де очолив польську фракцію. Співпрацював з партією Центру. Невдовзі стає одним з лідер польської меншини та противник політики германізації та Культуркампфу, особливо під час шкільного бойкоту в Вжесне у 1901—1902 роках. У 1879 році стає довічним членом верхньої палати ландтагу Пруссії — «Палати Панів». Водночас обіймав спочатку посаду підполковника у резерві, у 1879 році стає генерал-майором кавалерії.

Під час Першої світової війни проводив агітацію в польських землях Російської імперії на користь Німеччини. При цьому в обмін на підтримку поляків німецької влади у 1917 році домігся від віце-президента уряду Пруссії Пауль фон Брайтенбаха розширення культурних прав поляків, особливо в мовній сфері.

Після відновлення незалежної Польської держави у 1918 році був депутатом Законодавчого сейму у Варшаві. У 1919 році виконував на ньому функції сеймового маршалка. після цього займався родинними справами, зокрема відновив бібліотечне зібрання колишньої Олицької академії, яке нараховувало близько 6 тис. томів, містило чимало цінних стародруків та рукописів. Запровадив в олицькому шпиталі Св. Хреста безкоштовне медичне обслуговування та право на безкоштовне житло й щомісячну пенсію по 20 роках праці в його господарстві.

Помер Фердинанд Фредерік Радзивілл у Римі 1926 року. Поховано у родинному склепі в Антоніні.

Родина

Дружина — Пелагея, донька князя леона Людвіка Сапіги.

Діти:

  • Марія (1865—1869)
  • Михайло (1870—1955), 4-й ординат Пшигодзицький
  • Сигізмунд (1871—1873)
  • Кароль Фердинанд (1874—1906), одружений з графинею Марією Юзефою Замойською, донькою графа Анджея Замойського і принцеси Кароліни Бурбон-Сицилійської
  • Малгожата (1875—1962), дружина з 1903 року графа Францішека Салезія Потоцького
  • Януш Францішек (1880—1967), 14-й ординат Олицький

Нагороди

  • Орден Червоного орла 2-го класу із зіркою (Королівство Пруссія; 1894)
  • Орден святого Григорія Великого, великий хрест (Ватикан)
  • Бальї Великого хреста честі і вірності (Мальтійський орден)
  • Орден «Відродження ПольщіV, командорський хрест із зіркою (2 травня 1923)

Джерела

  • Hermann Krüger (Hrsg.): Chronik des preußischen Herrenhauses. Ein Gedenkbuch zur Erinnerung an das dreißigjährige Bestehen des Herrenhauses. Berlin 1885, S. 195
  • Maria Małgorzata z Radziwiłłów Franciszkowa Potocka: Z moim wspomnień (Pamiętnik). Bearb. Eligiusz Kozłowski. London 1983. (Biblioteka polska / Seria czerwona ; 97)
  • Adam Galos: Radziwiłł Ferdynand Fryderyk (1834—1926). W: Polski Słownik Biograficzny, t. 30. Wrocław [i.in.] 1987, s. 181—183
  • Бірюліна О. До історії олицького шпиталю Святого Хреста // Минуле і сучасне Волині та Полісся. – С.75
  • Оксана Лобко «Чому портрет Фердинанда Фредеріка Радзивіла у луцькому музеї не підписаний».
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.