Бог грому
У багатьох політеїстичних релігіях присутній бог грому — джерело або уособлення грізних природних сил (в першу чергу грому і блискавки). Образ цих богів сильно варіюється в різних культурах. Наприклад, в індоєвропейських народах бог грому нерідко виступає головним богом, повелителем всіх інших богів (Зевс у грецькій міфології та Юпітер, багато рис якого запозичила в Зевса римська міфологія; Індра в індуїзмі; Перун в слов'ян) або перебуває у близьких, часто родинних, стосунках з повелителем, наприклад Тор, син царя богів Одіна.
Список богів грому
- Тешуб (хуритська міфологія)
- Адад, Хадад; Мардук (Месопотамія: Вавилон, Ассирія)
- Бронт; Зевс (грецька міфологія)
- Суман; Юпітер (римська міфологія)
- Тараніс (кельтська міфологія)
- Перкунас (балтійська міфологія)
- Гебелейзіс (міфологія даків)
- Укко або Перкеле (фінська міфологія)
- Індра, Парджанйа (індуїзм)
- Лей Гун (китайська міфологія)
- Райдзін; Сусаноо (японська міфологія)
- Громовий Птах (індіанська міфологія)
- Тлалок (міфологія ацтеків)
- Чак (міфологія майя)
- Косіхо (міфологія сапотеків)
- Сет (єгипетська міфологія)
- Шанго (міфологія йоруба)
- Мамараган (міфологія австралійських аборигенів)
- Фаїітірі (міфологія маорі)
Література
- H. Munro Chadwick, The Oak and the Thunder-God, Journal of the Anthropological Institute of Great Britain and Ireland (1900).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.