Божо Петров

Народившись у Метковичі, Петров навчався у початковій школі свого рідного міста та середній школі (класичній гімназії) міста Сінь. У віці 14 років він вирішив вступити у францисканський орден, та, зрештою, передумав, бо вирішив, що не зможе тримати обітниці. Закінчивши медичний факультет Мостарського університету у сусідній Боснії і Герцеговині, спеціалізувався на психіатрії у психіатричній лікарні Врапче в Загребі, після чого працював психіатром в університетській клінічній лікарні міста Мостар,[4][5] до речі, найбільшого міста боснійських хорватів.

Петров одружений з учителькою початкових класів, від якої в нього троє дітей.

17 листопада 2012 разом з іншими людьми, які ніколи не брали активної участі у політичному житті, Петров заснував «Міст незалежних списків» як регіоналістську партійну платформу, ставши першим її головою.[6]

«Міст незалежних списків» висунув Петрова кандидатом на мера Метковича на хорватських місцевих виборах, які відбулися 19 травня 2013 року. Його головним конкурентом був тодішній мер Стіпе Габрич «Ямбо» з ХСП, який був міським головою упродовж 16 років і вважається найдовговічнішим політиком у Хорватії.[7] У першому турі Петров отримав найбільшу кількість голосів — 4 263 або 45,78 %. Габричу вдалося зібрати 2 828 голосів або 30,37 %.[8]

У другому турі Петров набрав 6 198 голосів або 67,94 %, тоді як Габрич одержав 2 830 або 31,02 % голосів.[9] Його «Міст незалежних списків» на виборах став провідною партією у Метковичі, здобувши 4197 або 46,25 % голосів. Цим самим партія Петрова дістала дев'ять місць, у той час як найбільша опозиційна партія ХСП отримала п'ять, а ХДС — три.[10] На виборах у скупщину Дубровницько-Неретванського округу «Міст» набрав 5 789 голосів або 9,97 % і провів 4 депутати із 41, що зробило його третьою партією у цій жупанії.[11]

На посаді мера свого рідного міста Петров скоротив до мінімуму заробітну плату свою і депутатів міської ради. Діставши від попередника борг міста у розмірі 17 600 000 кун, він зумів за сім місяців зменшити його на 6 400 000 кун або на 36 %. Його заступники працюють на громадських засадах, тоді як платня членів міської ради становить символічно 1 куну. Петров скасував також компенсацію членам спостережних рад та правлінь, представницькі витрати, чи то пак затрати на культурно-розважальні заходи знизилися вдесятеро, а відрядні та інші транспортні витрати — увосьмеро. Він також розірвав кілька дорогих договорів на виконання держзамовлення і запровадив прозорість у витратах бюджетних коштів. Його робота з оздоровлення міського бюджету принесла йому славу найкращого мера в цьому краї.[12] Зменшивши наполовину борг міста, він збільшив зарплату міської адміністрації, але вона залишилася на 30 % нижчою, ніж була на час його вступу на посаду мера.[13]

На парламентських виборах 2015 року очолювана Петровим партія провела у хорватський парламент 19 своїх депутатів, посівши третє місце після правлячої лівоцентристської коаліції «Хорватія зростає» і правоцентристської опозиційної Патріотичної коаліції.[14] Сам він став віце-прем'єром в уряді Тихомира Орешковича, а після дострокових парламентських виборів 2016 посів місце голови хорватського парламенту.