Бойчук Ірина Олександрівна
Бойчук Ірина Олександрівна (нар. 24 березня 1937, Одеса, УРСР) — радянський і український художник по костюмах. Член Національної спілки художників України (2000).
| Бойчук Ірина Олександрівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
24 березня 1937 (84 роки) Одеса, УРСР | |||
| Країна |
 СРСР →  Україна | |||
| Навчання | Одеське театрально-художнє училище | |||
| Діяльність | художниця | |||
|
| ||||
Біографія
Закінчила Одеське театрально-художнє училище (1960) і Київський художній інститут (1970; педагоги з фаху Л. Міляєва, Н. Асєєва).
У 1960—1963 рр. — художник-модельєр київського Будинку моделей.
У 1963—1973 рр. — художник-модельєр республіканського Будинку моделей трикотажних виробів.
З 1973 р. — художник по костюмах Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.
У 1995—1998 рр. викладала історію костюма, малюнка та композиції в Академії легкої промисловості.
З 1986 р. бере участь у всеукраїнських художніх виставках.
Працювала на телебаченні в програмі «Прокинься і співай» (1998).
Фільмографія
Брала участь у створенні стрічок:
- «Сьомий маршрут» (1966, реж. Михайло Іллєнко)
- «Поцілунок Чаніти» (1974, реж. Євген Шерстобитов )
- «Бірюк» (1977, реж. Роман Балаян)
- «Скарбничка» (1980, реж. Михайло Григор'єв, Володимир Савельєв)
- «Ярослав Мудрий» (1982, реж. Григорій Кохан)
- «Легенда про княгиню Ольгу» (1983, реж. Юрій Іллєнко)
- «Етюди про Врубеля» (1989, реж. Леонід Осика)
- «Ха-бі-аси» (1990, реж. Анатолій Матешко)
- «Охоронець» (1991, реж. Анатолій Іванов)
- «Гетьманські клейноди» (1993, реж. Леонід Осика) та ін.