Бокій Борис Іванович

Бори́с Іва́нович Бо́кій (*23 липня 1873, Тбілісі — †13 березня 1927, С.-Петербург) — радянський вчений в галузі гірничої справи, основоположник аналітичних методів проектування рудників і шахт.

Бокій Борис Іванович
Народився 11 (23) липня 1873[1]
Тифліс, Кавказьке намісництво, Російська імперія[2]
Помер 13 березня 1927(1927-03-13)[3] (53 роки)
Ленінград, РСФРР, СРСР[2][3]
Поховання Смоленське православне кладовище
Діяльність гірничий інженер
Alma mater Санкт-Петербурзький гірничий інститут (1895)
Галузь гірнича справа
Заклад Санкт-Петербурзький державний гірничий університет
Посада завідувач кафедри гірничої справи
Відомий завдяки: основоположник аналітичних методів проектування рудників і шахт
Батько Бокій Іван Дмитровичd
Брати, сестри Бокій Гліб Іванович
Діти Бокій Георгій Борисович

Біографія

Народився в м. Тбілісі в сім'ї викладача математики українського походження І. Д. Бокія. У 1895 закінчив Петербурзький гірничий інститут. З 1895 до 1906 працював на шахтах Донбасу, де впровадив прогресивну для того часу суцільну систему розробки (замість стовпової), значно поліпшив технологію підземного видобутку вугілля. З 1906 Бокій — завідувач кафедри гірничої справи Петербурзького гірничого інституту, професор. З 1921 був відповідальним консультантом українських трестів «Донвугілля», «Південьсталь» та інших. Бокій Борис Іванович запропонував першу практичну схему підземної газифікації вугілля.

Родина

Борис Бокій — батько члена-кореспондента Академії Наук СРСР, творця і організатора радянської кристалохімії Георгія Бокія.

Праці

  • Аналитический курс горного искусства. М.—Л., 1929
  • Практичний курс гірництва. X.—Одеса, 1931

Примітки

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.