Санкт-Петербурзький гірничий університет
Санкт-Петербурзький гірничий університет — перший у Росії вищий технічний навчальний заклад, заснований указом імператриці Катерини II 1773 року.
Санкт-Петербурзький гірничий університет | |
---|---|
СПГУ | |
| |
| |
Головний корпус СПГУ | |
59°55′48″ пн. ш. 30°16′06″ сх. д. | |
Тип | національний дослідницький університет |
Країна | Росія[1] |
Розташування | Санкт-Петербург |
Засновано | 21 жовтня (3 листопада) 1773 |
Акредитація | університет рівня |
Засновник | Катерина II |
Ректор | професор, д.т. н. Литвиненко Володимир Стефанович |
Студентів | понад 7000 |
Докторів | ~120 |
Кандидатів | понад 400 |
Приналежність | міністерство науки та вищої освіти РФd[2] |
Випускники | Категорія:Випускники Санкт-Петербурзького гірничого університету |
Штаб-квартира | Санкт-Петербург |
Адреса | 199106, м. Санкт-Петербург В. О., 21-а лінія, 2 |
Сайт | spmi.ru |
Нагороди | |
Санкт-Петербурзький гірничий університет у Вікісховищі |
Станом на 2010 рік в університеті навчається понад 7 тис. студентів, ведеться підготовку бакалаврів, дипломованих спеціалістів та магістрів у 13 напрямах за 29 спеціальностями.
На 40 кафедрах і у філіалах університету працюють понад 120 докторів наук і професорів, понад 400 кандидатів наук і доцентів. Ведуться дослідження з основних проблем розвитку сировинної бази країни, раціонального природокористування, розробки прогресивних енергоощадних технологій видобутку і переробки корисних копалин. Університет має унікальні колекції, які містять понад 200 тисяч експонатів з усіх континентів і більш ніж з 80 країн світу.
Напрями підготовки
- геологія і розвідка корисних копалин,
- гірнича справа,
- металургія,
- технологічні машини і обладнання,
- електротехніка, електромеханіка і електротехнології,
- автоматизація та управління,
- геодезія,
- менеджмент,
- маркшейдерія,
- економіка,
- охорона довкілля,
- землеустрій та кадастри,
- нафтогазова справа,
- хімічна технологія і біотехнологія.
Структура
В структуру Санкт-Петербурзького державного гірничого університету входять 8 факультетів, військова кафедра та 2 філії:
- Геологорозвідувальний факультет
- Нафтогазовий факультет
- Гірничий факультет
- Гірничо-електромеханічний факультет
- Економічний факультет
- Хіміко-металургійний факультет
- Факультет освоєння підземного простору
- Факультет фундаментальних і гуманітарних дисциплін
- Філія СПДГУ «Воркутинський гірничий інститут»
- Киришська філія (м. Кириши Ленінградської обл.);
- представництва в м. Сланці (Ленінградська обл.) та в м. Шахти (Ростовська обл.).
- Хибинський технічний коледж (м. Кировськ, Мурманської обл.) — на правах філії,
- Санкт-Петербурзький технікум геодезії і картографії — на правах факультету;
- Міжгалузевий науковий центр «ВНИМИ» (ВАТ «ВНИМИ») (перетворений університетом у «Науковий центр геомеханіки і проблем гірничого виробництва»).
Ректори
Відомі випускники
- Маньківський Григорій Ілліч — радянський науковець у галузі гірничої справи, член-кореспондент АН СРСР.
- Шалімов Олександр Іванович — російський радянський письменник-фантаст та вчений-геолог.
Примітки
- Directory of Open Access Journals — 2003.
- Unified State Register of Legal Entities
Література та джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.