Санкт-Петербурзький гірничий університет

Санкт-Петербурзький гірничий університет — перший у Росії вищий технічний навчальний заклад, заснований указом імператриці Катерини II 1773 року.

Санкт-Петербурзький гірничий університет
СПГУ
Головний корпус СПГУ
59°55′48″ пн. ш. 30°16′06″ сх. д.
Тип національний дослідницький університет
Країна  Росія[1]
Розташування Санкт-Петербург
Засновано 21 жовтня (3 листопада) 1773
Акредитація університет  рівня
Засновник Катерина II
Ректор професор, д.т. н. Литвиненко Володимир Стефанович
Студентів понад 7000
Докторів ~120
Кандидатів понад 400
Приналежність міністерство науки та вищої освіти РФd[2]
Випускники Категорія:Випускники Санкт-Петербурзького гірничого університету
Штаб-квартира Санкт-Петербург
Адреса 199106, м. Санкт-Петербург В. О., 21-а лінія, 2
Сайт spmi.ru
Нагороди
 Санкт-Петербурзький гірничий університет у Вікісховищі

Станом на 2010 рік в університеті навчається понад 7 тис. студентів, ведеться підготовку бакалаврів, дипломованих спеціалістів та магістрів у 13 напрямах за 29 спеціальностями.

На 40 кафедрах і у філіалах університету працюють понад 120 докторів наук і професорів, понад 400 кандидатів наук і доцентів. Ведуться дослідження з основних проблем розвитку сировинної бази країни, раціонального природокористування, розробки прогресивних енергоощадних технологій видобутку і переробки корисних копалин. Університет має унікальні колекції, які містять понад 200 тисяч експонатів з усіх континентів і більш ніж з 80 країн світу.

Напрями підготовки

Структура

В структуру Санкт-Петербурзького державного гірничого університету входять 8 факультетів, військова кафедра та 2 філії:

  • Геологорозвідувальний факультет
  • Нафтогазовий факультет
  • Гірничий факультет
  • Гірничо-електромеханічний факультет
  • Економічний факультет
  • Хіміко-металургійний факультет
  • Факультет освоєння підземного простору
  • Факультет фундаментальних і гуманітарних дисциплін
  • Філія СПДГУ «Воркутинський гірничий інститут»
  • Киришська філія (м. Кириши Ленінградської обл.);
  • представництва в м. Сланці (Ленінградська обл.) та в м. Шахти (Ростовська обл.).
  • Хибинський технічний коледж (м. Кировськ, Мурманської обл.) — на правах філії,
  • Санкт-Петербурзький технікум геодезії і картографії — на правах факультету;
  • Міжгалузевий науковий центр «ВНИМИ» (ВАТ «ВНИМИ») (перетворений університетом у «Науковий центр геомеханіки і проблем гірничого виробництва»).

Ректори

Відомі випускники

Примітки

  1. Directory of Open Access Journals — 2003.

Література та джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.