Большая энциклопедия Южакова

«Большая энциклопедия» (укр. Велика енциклопедія; повна назва «Большая Энциклопедія. Словарь общедоступныхъ свѣдѣній по всѣмъ отраслямъ знанія подъ ред. С. Н. Южакова») — словник загальнодоступних відомостей з усіх галузей знань. Друкувався в 1900—1909 роках відомим дореволюційним видавництвом «Просвещение». Опубліковано 22 томи, які вийшли окремими випусками (кожен том складався з 20 випусків).

«Большая энциклопедия Южакова»
Мова російська
Місце Санкт-Петербург
Видавництво Книговидавниче товариство «Просвещение»
Видано 1900-ті
Редактор Южаков Сергій Миколайович

Редактором усіх томів був С. М. Южаков, а томи 2–5 також упорядковував історик П. М. Мілюков. Основу видавництва становили статті енциклопедичного словника Мейєра, доповнені новими матеріалами з історичного розвитку Російської імперії. Усі статті та замітки, на відміну від попередніх енциклопедій, супроводжувалися бібліографією. Характерною рисою є відсутність підписів під статтями та замітками.

У 19081909 роках видано 2 додаткових томи, де вміщені біографічні відомості про діячів революційного руху Росії та короткі дані про періодичні видання цих років. Авторами статей були видатні діячі науки та культури Росії і України. Серед них М. О. Антонович, Б. Д. Грінченко, В. О. Кордт та ін.

Про енциклопедію

Титульна сторінка першого тому, 1900 рік

Це скорочений російськомовний переклад п'ятого видання енциклопедичного словника Майєра (оригінальна напівшкіряна палітурка, чорна шкіра із золотим тисненням ідентична одному з варіантів фабричної палітурки Майера). Однак, видання не є точним перекладом німецького оригіналу. Його було доповнено численними оригінальними статтями з російській історії, культури, суспільствознавства та правознавства.

Перекладачі звернули увагу на комплексність перекладу і обробку матеріалу, переклад проводився під керівництвом головного редактора — соціолога Сергія Миколайовича Южакова. Наприклад, «Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона» пережив двох головних редакторів (другий головний редактор працював з редактором), що стало причиною нерівномірності обробки матеріалу — в більш розвиненій другій частині енциклопедії (здебільшого оригінальною), в порівнянні з першою (практично повністю перекладною).

«Велика енциклопедія» є єдиним багатотомним повним російським енциклопедичним виданням одного головного редактора. Щоб не дати домінувати німецькій темі в словникові, видавці відмовилися, вставити, наприклад гравірований додаток, що зображує Кельнський собор, описаний в статті «Архітектура». Стаття про місто Вінковці залишилася недокінченої і закінчується коми.

Інший недолік видання — менша ілюстрованість в порівнянні з німецьким оригіналом. Заявлених на титульному аркуші 10.000 чорно-білих ілюстрацій в тексті і 1.000 окремих чорно-білих і кольорових додатків в повному обсязі немає. Зазначена кількість відповідає німецькому оригіналу і в російському перекладному виданні ці ілюстрації з'являються в меншій кількості.

З метою здешевлення виробництва, були опущені всі хромолітографії (кольорові ілюстрації) щодо геральдики, гербів, прапорів, етнографії. Видавці не перейняли з німецького оригіналу гравірований додаток про російську матеріальну культуру. Деякі плани міст (як-от Відень) дані тільки у вигляді огляду частин міста, інші (Берлін) — розділені між статтями «Берлін» (внутрішнє місто) і «Пруссія» («Берлін та околиці»), плани міст дано без регістру вулиць і площ.

Гравірований додаток, присвячений Кельнському собору, що не увійшов до енциклопедії.

Відсутні гравірувані додатки про новітню архітектуру німецьких міст. Також в тексті опущені всі герби міст і губерній. Зате в порівнянні з німецьким оригіналом видання розширене картами внутрішніх російських губерній і кольоровими планами міст Київ, Одеса і Гельсінгфорс, а також рядом російських історичних карт, і, на закінчення, родоводу таблицею правлячої імператорської сім'ї Романових, яка, правда, створена у протиріччі з генеалогічними правилами, враховуючи специфіку генеалогії Романових.

Незважаючи на недоліки, видання з технічної точки зору є шедевром поліграфії і книжкового виробництва, а з літературно-довідкової точки зору — це якісне джерело знань. Якщо порівнювати «Велику енциклопедію» з «Енциклопедичним словником Брокгауза і Ефрона», то «Велика Енциклопедія» виграє в кількості літографічних додатків (приблизно вдвічі більше), а також у вищій якості гравюр на криці (це пояснюється тим, що дуже багато ілюстрацій робилися в Росії в рамках розвитку словника і в Росії не було таких технічних можливостей, якими володіли видавництва Брокгауза або Майера), поліграфічна якість карт в «Великий Енциклопедії» вище.

Додаткові томи містять численні біографічні статті щодо російських революціонерів, часом у співчутливому тоні, історію Державної Думи в Росії і багато інших актуальних тем. «Велика Екнціклопедія» не є рідкістю на антикварному ринку, але, незважаючи на досить великий тираж видання, повні комплекти «Великий Енциклопедії» на антикварному ринку в хорошому стані є великою рідкістю і високо цінуються, в тому числі за свою вражаючу декоративність.

Друк

Була надрукована в типо-літографії товариства «Просвещение» чотирма стереотипними виданнями в 1900—1905 рр. (20 томів); в 1907-1909 рр. була перевидана в 22 томах (включаючи два додаткових).

Костянтин Сімон згадував[1], що саме Южаковим вперше було вжито слово «енциклопедія» як назва універсального словника; спершу це була власна назва, що означала французьку роботу «Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел» — і вживалась як загальна назва лише як метонімії.

У зв'язку із закінченням терміну немайнових авторських прав матеріали «Великої енциклопедії» перейшли в суспільне надбання.

Томи енциклопедії

Большая энциклопедия: Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знаний. / Под ред. С. Н. Южакова. У 20-ти томах. — СПб .: Изд-во т-ва «Просвещение».

  1. Том 1. А - Арброс. — 1900. — VI, 800 с.
  2. Том 2. Арбуа де Жюбанвиль - Беллингсгаузен. — 1900. — VI, 794 с.
  3. Том 3. Беллинг - Бугульник. — 1900. — VI, 794 с. (Google)
  4. Том 4. Бугурусланський уезд - Византийское право. — 1901. — VI, 794 с. (Google)
  5. Том 5. Византия - Гадамес. — 1901. — VI, 794 с. (Google)
  6. Том 6. Гадание - Глазчатка. — 1901. — VI, 794 с. (Google)
  7. Том 7. Глаз - Гюго. — 1901. — VI, 794 с.
  8. Том 8. Гюгс - Духовенство. — 1902. — VI, 794 с. (Google)
  9. Том 9. Духовенство - Идское поле. — 1902. — VI, 794 с.
  10. Том 10. Идумея - Китченер. — 1902. — VI, 794 с.
  11. Том 11. Киты - Ландау. — 1903. — VI, 794 с.
  12. Том 12. Ландау - Меламед. — 1903. — VI, 794 с.
  13. Том 13. Меланезийцы - Нерчинский завод. — 1903. — VI, 794 с. (Google)
  14. Том 14. Нерчинский округ - Пёнч. — 1904. — VIII, 794 с. (Google)
  15. Том 15. Пенька - Пуль. — 1904. — VIII, 794 с. (Google)
  16. Том 16. Пуль - Саль. — 1904. — VIII, 794 с. (Google)
  17. Том 17. Сальвадор - Статистика. — 1904. — VIII, 794 с. (Google)
  18. Том 18. Статистика - Ундозеро. — 1905. — VIII, 794 с. (Google)
  19. Том 19. Ундольский - Чахары. — 1905. — VIII, 794 с. (Google)
  20. Том 20. Туберкулёз лёгких - Ижица. — 1905. — VIII, 814 с. (Google)
  21. Дополнение к I—XX тт. «Больш. Энцикл.» (замеченные пропуски, погрешности и опечатки). 1905. — 78 с.
  22. Том 21 (додатковий). Аанруд — Менгер. 1908. — VIII + 792 сторінок.
  23. Том 22 (додатковий). Мендельсон — Фразибул. 1909. — VIII + 680 сторінок.

Джерела та література

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.