Вінковці

Археологічні розкопки у Вінковцях показали існування ранньої фази Старчево культури неоліту 7000 років тому. У ранній Залізній добі район міста населяли іллірійці, а в пізній — кельти, які незабаром злилися з іллірійцями.

За римлян місто було відоме як Colonia Aurelia Cibalae, а також як батьківщина римських імператорів Валентиніана I і Валента. Донині під землею збереглися римські терми, як і кілька інших римських будівель, розташованих неподалік центру сьогоднішніх Вінковців [1].

Місто входило до складу Османської імперії з 1526 по 1687 рік і адміністративно підпорядковувалося Сремському санджаку, центром якого було місто Сремська Митровиця (тур. Dimitrofça), що в свою чергу входив у Будинський еялет.

У 1687 році Вінковці були захоплені Габсбурзькою імперією і залишалися там згідно з Карловицьким договором 1699 року. Під владою Габсбургів місто перебувало до 1918 року.

З 1941 по 1945 рік Вінковці були у складі Незалежної Держави Хорватія, адміністративно належачи до великої жупи Вука. З 17 квітня 1944 року місто сильно бомбили союзники через його важливе транспортне значення.[2]

Місто та його околиці неабияк потерпіло від хорватської війни за незалежність. Вінковці були близько до ліній фронту між Республікою Хорватія та сербськими заколотниками, але місту вдалось уникнути долі Вуковара (в сумновідомій битві за Вуковар). Східні дільниці міста було істотно пошкоджено обстрілами, а прилегле село Церич було майже повністю зруйновано. Найзначнішого руйнування в центрі міста зазнали міська бібліотека, яка згоріла дощенту, суди, католицькі і православні церкви, обидві лікарні, театр, два кінотеатри і безліч підприємств та заводів.

У грудні 1995 р. залізнична станція Вінковці служила базою розвантаження для 1-ї бронетанкової дивізії Армії Сполучених Штатів на її шляху до міста Жупаня для переправи через річку Сава в Боснію в рамках операції «Спільне зусилля».

У місцевих казармах «Босут» хорватські сухопутні війська розмістили штаб-квартиру своєї Гвардійської танково-механізованої бригади. Нинішню бригаду було сформовано в 2007 році і вона містить у собі дві колишні гвардійські бригади (3-ю і 5-у), а також низку інших підрозділів, утворених під час війни за незалежність.