Вінковці

Вінковці (хорв. Vinkovci, нім. Winkowitz, угор. Vinkovce) місто в Хорватії, в області Славонія, належить до Вуковарсько-Сремської жупанії. Важливий транспортний вузол, особливо для залізничного сполучення. Більшість населення становлять хорвати (88,99%).

Вінковці
Vinkovci
герб
Вінковці
Основні дані
45°17′ пн. ш. 18°48′ сх. д.
Країна  Хорватія
Регіон Вуковарсько-Сремська жупанія
Район муніципалітет
Площа 94 км²
Населення 32 029 (2011)
Агломерація 35 312
Висота НРМ 90 ± 1 м
Міста-побратими Охрид, Північна Македонія
Копривниця,  Хорватія
Широкі Брієг,  Боснія і Герцеговина
Кампоногара,  Італія
Кенцінген,  Німеччина
Телефонний код (385) 032
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
GeoNames 3187718
OSM 222649 ·R (Вуковарсько-Сремська жупанія)
Поштові індекси 32100
Міська влада
Мер міста Младен Карлич (ХДС)
Вебсайт www.vinkovci.hr
Мапа
Вінковці
Вінковці (Хорватія)


 Вінковці у Вікісховищі

Географія

Місто Вінковці розташоване на північно-східному краю хорватської області Славонія і самої Хорватії, між Дунаєм та Савою, уздовж річки Босут.

Місто і його широка приміська зона розташовані на висоті 78-125 м над рівнем моря, займаючи площу 102,805 га, з яких 60,623 га — орні землі і 29 149 га — здебільшого дубові і ясенові ліси. Клімат — м'який, континентальний з достатньою кількістю і сприятливим розподілом опадів.

Місто простягається уздовж Босутської рівнини та автотраси і залізничної гілки, які з'єднують Західну Європу з Далеким Сходом і Центральну Європу з виходом до Адріатичного моря.

Історія

Територія міста була безперервно заселена ще з доби неоліту, тому Вінковці можна з повним правом вважати одним з найдавніших поселень у цій частині Європи.

Праісторія

Археологічні розкопки у Вінковцях показали існування ранньої фази Старчево культури неоліту 7000 років тому. У ранній Залізній добі район міста населяли іллірійці, а в пізній кельти, які незабаром злилися з іллірійцями.

Антична доба

За римлян місто було відоме як Colonia Aurelia Cibalae, а також як батьківщина римських імператорів Валентиніана I і Валента. Донині під землею збереглися римські терми, як і кілька інших римських будівель, розташованих неподалік центру сьогоднішніх Вінковців [1].

Середньовіччя і новий час

Місто входило до складу Османської імперії з 1526 по 1687 рік і адміністративно підпорядковувалося Сремському санджаку, центром якого було місто Сремська Митровиця (тур. Dimitrofça), що в свою чергу входив у Будинський еялет.

У 1687 році Вінковці були захоплені Габсбурзькою імперією і залишалися там згідно з Карловицьким договором 1699 року. Під владою Габсбургів місто перебувало до 1918 року.

Новітня історія

З 1941 по 1945 рік Вінковці були у складі Незалежної Держави Хорватія, адміністративно належачи до великої жупи Вука. З 17 квітня 1944 року місто сильно бомбили союзники через його важливе транспортне значення.[2]

Місто та його околиці неабияк потерпіло від хорватської війни за незалежність. Вінковці були близько до ліній фронту між Республікою Хорватія та сербськими заколотниками, але місту вдалось уникнути долі Вуковара (в сумновідомій битві за Вуковар). Східні дільниці міста було істотно пошкоджено обстрілами, а прилегле село Церич було майже повністю зруйновано. Найзначнішого руйнування в центрі міста зазнали міська бібліотека, яка згоріла дощенту, суди, католицькі і православні церкви, обидві лікарні, театр, два кінотеатри і безліч підприємств та заводів.

У грудні 1995 р. залізнична станція Вінковці служила базою розвантаження для 1-ї бронетанкової дивізії Армії Сполучених Штатів на її шляху до міста Жупаня для переправи через річку Сава в Боснію в рамках операції «Спільне зусилля».

У місцевих казармах «Босут» хорватські сухопутні війська розмістили штаб-квартиру своєї Гвардійської танково-механізованої бригади. Нинішню бригаду було сформовано в 2007 році і вона містить у собі дві колишні гвардійські бригади (3-ю і 5-у), а також низку інших підрозділів, утворених під час війни за незалежність.

Населення

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 35 312 осіб[3], 4 з яких назвали рідною українську мову[4]. Населення самого міста становило 32 029 осіб.[3]

Динаміка чисельності населення громади[5]:

Динаміка чисельності населення міста[5]:

Населені пункти

Крім міста Винковці, до громади також входять Мирковці.

Клімат

Середня річна температура становить 11,18 °C, середня максимальна – 25,59 °C, а середня мінімальна – -5,95 °C. Середня річна кількість опадів – 687 мм.[6][7]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 6,00 8,06 12,64 17,30 22,63 25,59 25,25 24,98 20,92 15,40 9,50 5,50
Середня температура, °C 0,04 2,08 6,66 11,31 16,65 19,62 21,27 21,03 16,95 11,42 5,54 1,54
Середній мінімум, °C −5,95 −3,9 0,68 5,34 10,66 13,64 17,32 17,06 12,99 7,45 1,57 −2,41
Норма опадів, мм 44 40 43 54 63 88 69 63 51 56 63 53
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.16 2.40 2.72 2.60 2.33 2.13 2.10 1.94 1.90 2.06 2.14 2.20
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4325 7019 11027 15558 19344 21448 22278 20442 15138 9535 4923 3643
Джерело: [6][7]

Відомі особистості

У поселенні народилися:

  • Валентиніан I (321 — 375) — римський імператор західної частини імперії з 26 лютого 364 року по 17 листопада 375 року.
  • Флавій Юлій Валент (328 — 378) — римський імператор з 28 березня 364 по 9 серпня 378 року.
  • Фердо Шишич (1869 — 1940)— видатний хорватський історіограф
  • Саша Дракулич (* 1972) — сербський футболіст

Примітки

  1. Ivana Iskra Janosic, Urbanization of Cibalae and development of centers for pottery production, Zagreb-Vinkovci 2001, 31-33, 147-150
  2. Marica Karakaš. Saveznička bombardiranja Srijema u Drugome svjetskom ratu (PDF) (Croatian (summaries in English and German)). Zagreb, Croatia: Political Science Research Centre. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 12 серпня 2010.
  3. Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 13 червня 2018.
  4. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 13 червня 2018.
  5. Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 13 червня 2018.
  6. Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
  7. значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання

  • Vinkovci — Офіційний сайт
  • Vinkovci — Неофіційний сайт
  • Vinkovci — Портал Вінковці
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.