Бордюгов Андрій Олексійович
Бордюгов Андрій Олексійович (нар. 2 лютого 1922 — 1 березня 2003) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).
Андрій Олексійович Бордюгов | |
---|---|
Народження |
2 лютого 1922 с.Терни |
Смерть |
1 березня 2003 (81 рік) Чернігів |
Країна | СРСР → Україна |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Штурмова авіація |
Освіта | Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна |
Роки служби | 1940—1973 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 2 лютого 1922 року в селі Терни (нині Лиманського району Донецької області України) у робітничій родині. Навчався в середній школі № 25 міста Красний Лиман. Старшокласником вступив до місцевого аероклубу. Пройшовши теоретичний курс навчання, почав літати на У-2, Р-5. В 1940 році вступив до Ворошиловградського військового авіаційного училища льотчиків.
У серпні 1943 року успішно закінчив навчання, отримав перше офіцерське звання молодшого лейтенанта, і був направлений у 955-й штурмовий авіаційний полк 17-ї повітряної армії Південно-Західного фронту.
На початок січня 1945 року командир ланки А. О. Бордюгов здійснив 117 бойових вильотів, з них 40 — ведучим групи. До кінця війни здійснив 135 бойових вильотів.
Був учасником Параду Перемоги в Москві.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року командиру ланки 955-го штурмового Ризького авіаційного полку старшому лейтенанту Андрію Олексійовичу Бордюгову присвоєне звання Героя Радянського Союзу («Золота Зірка» № 7975).
У повоєнні роки продовжував служити у Військово-Повітряних силах. У 1953 році закінчив Військово-повітряну академію і був призначений старшим інспектором відділу штурмової авіації у 4-й центр бойової підготовки ВПС. Використовуючи власний досвід та знання, брав активну участь у розробках технічних прийомів ведення бойових дій із застосуванням реактивної авіації. Учасник випробування атомної бомби у Тоцькому в 1954 році.
У 1960 році підполковник Бордюгов перейшов на штабну роботу. До 1965 року служив у Групі радянських військ в Угорщині, пізніше отримав призначення в авіаційний полк Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків.
У 1973 році полковник Бордюгов звільнився в запас і залишився жити у Чернігові.
Помер 1 березня 2003 року.
Джерела
- Чернігівці- Герої Радянського Союзу. льотчики: Збірник нарисів. — Чернігів: ЦНТЕІ, 2008—2009. — С.31 — 33.
- М. Жирохов Золоті зірки Сіверянщини: Бордюгов Андрій Олексійович http://cheline.com.ua/news/mens-club/zoloti-zirki-siveryanshhini-bordyugov-andrij-oleksijovich-54503