Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна

Військо́во-пові́тряна акаде́мія і́мені Ю. О. Гага́ріна — військовий вищий навчальний заклад Російської Федерації. Розташована в селищі міського типу Моніно Московської області.

військова академія
Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
ВПА ім. Ю. О. Гагаріна
55°50′34″ пн. ш. 38°10′53″ сх. д.
Країна  Росія і  СРСР
Місто Моніно
Засновано 1940
Закрито 24 грудня 2008
Докторів наук: 17
Професорів: 31
Адреса: Моніно (Московська область)
Нагороди:

 Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна у Вікісховищі

Академія готує висококваліфікованих спеціалістів на посади начальників, командирів, старших штурманів, офіцерів штабів авіаційних військових частин і з'єднань, зв'язку і радіотехнічного забезпечення.

Випускники академії виходять офіцерами з вищою військовою освітою.

Історія створення

Навчальний заклад створений відповідно до наказу Ради Народних Комісарів СРСР (РНК СРСР) в березні 1940 року на базі курсів удосконалення командного складу Військово-повітряної академії імені М. Є. Жуковського й отримав назву: Військова академія командного і штурманського складу ВПС Червоної Армії.

29 березня 1940 року зі складу академії виокремлено оперативний, командний і штурманський факультети, що утворили Військову академію командно-штурманського складу, розташовану в селищі Моніно під Москвою.

У 1946 році перейменована у Військово-повітряну академію.

У 1968 році академії присвоєно ім'я Ю. О. Гагаріна.

За видатні успіхи в підготовці висококваліфікованих кадрів академія нагороджена двома радянськими та сімома іноземними орденами.

У 2008 році розпорядженням Уряду РФ від 7 березня 2008 року № 283-р ВПА ім. Гагаріна об'єднана з ВПІА ім. Жуковського. Новостворений заклад дістав назву Військово-повітряна орденів Леніна і Жовтневої Революції Червонопрапорна академія імені професора М. Є. Жуковського і Ю. О. Гагаріна.

Керівництво академії[1]

Відомі випускники

Серед випускників ВПА імені Ю. О. Гагаріна маршал авіації, тричі Герой Радянського Союзу Кожедуб Іван Микитович, двічі Герої Радянського Союзу:

  1. Алексенко Володимир Аврамович
  2. Андріанов Василь Іванович
  3. Бегельдінов Талгат Якубекович
  4. Береговой Георгій Тимофійович
  5. Біда Леонід Гнатович
  6. Бондаренко Михайло Захарович
  7. Борових Андрій Єгорович
  8. Брандис Анатолій Якович
  9. Воробйов Іван Олексійович
  10. Ворожейкін Арсеній Васильович
  11. Глінка Дмитро Борисович
  12. Головачов Павло Якович
  13. Голубєв Віктор Максимович
  14. Губарєв Олексій Олександрович
  15. Гулаєв Микола Дмитрович
  16. Євстигнєєв Кирило Олексійович
  17. Єфимов Олександр Миколайович
  18. Єфремов Василь Сергійович
  19. Климук Петро Ілліч
  20. Колдунов Олександр Іванович
  21. Кретов Степан Іванович
  22. Кузнецов Михайло Васильович
  23. Кунгурцев Євген Максимович
  24. Луганський Сергій Данилович
  25. Ляхов Володимир Афанасійович
  26. Малишев Юрій Васильович
  27. Михлик Василь Ілліч
  28. Недбайло Анатолій Костянтинович
  29. Нікіфоров Василь Семенович
  30. Плотніков Павло Артемович
  31. Покришев Петро Опанасович
  32. Попков Віталій Іванович
  33. Прохоров Олексій Миколайович
  34. Речкалов Григорій Андрійович
  35. Родимцев Олександр Ілліч
  36. Романенко Юрій Вікторович
  37. Сенько Василь Васильович
  38. Столяров Микола Георгійович
  39. Стрельников Віктор Іванович
  40. Федоров Євген Петрович
  41. Филипченко Анатолій Васильович
  42. Шаталов Володимир Олександрович

Відомі викладачі

Література

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.