Борискін Валентин Данилович

Народився 6 лютого 1942 року у селі Озерки Сараєвського району Рязанської області. У 1966 році закінчив Харківське гвардійське танкове училище, Академію бронетанкових військ ім. Р. Малиновського (1973), Академію Генерального штабу ЗС СРСР (1985).

У 1961—1963 рр. — проходив строкову службу в танкових військах в Групі Радянських військ в Німеччині. У 1968 році брав участь в подіях в Чехословаччині. Проходив службу на посадах командира танкового взводу, командира танкової роти, заступника командира частини, командира частини. Після закінчення в 1983 р. Академії Генерального штабу призначений на посаду начальника штабу — першого заступника командувача армії Прибалтійський військовий округ.

У 1973—1979 рр. — служба в Білоруському військовому окрузі на посадах заступника командира і командира мотострілецького полку, заступника командира 120 гв.мсд. У 1979—1983 рр — командир 19 гвардійської танкової дивізії Південної групи військ. З 1988 по 1989 р. — командувач армії в Київському військовому окрузі. З 1989 по 1992 р. — начальник штабу — перший заступник командувача Київського військового округу. З січня 1992 р. — командувач військами Київського військового округу. З листопада 1992 по січень 1997 р. — начальник Академії Збройних Сил України. З 1998 року — професор кафедри розвідки Національної академії оборони України. 8 січня 2013[1] року помер в Києві.

• Старший син Борискін Юрій Валентинович[2] — генерал-майор ЗС України;
• Молодший син Борискін Олександр Валентинович — підполковник, служить у військах МНС України.

• Орден Червоної Зірки,
• Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» ІІІ ст.,
• Медаль «За бойові заслуги»,
• Два ордени Угорської народної республіки «За службу Батьківщині» в золоті.

• Фонд ветеранів військової розвідки
• Національна академія оборони України. Кафедра розвідки
• ВІЙСЬКО УКРАЇНИ № 12(114) 2009