Боротьба (газета УПСР)
«Боротьба́» — щоденна газета, що виходила в Києві в 1917–1920 роках.
Номер газети за 23 лютого 1919 року
| ||||
Тип | щоденна газета, колишня організаціяd | |||
---|---|---|---|---|
Мова | українська | |||
Політична належність | Українська партія соціалістів-революціонерів | |||
Місце публікації | Київ | |||
Періодичність | 1 доба | |||
| ||||
Засновано | 18 квітня (1 травня) 1917 | |||
Головний редактор | Шраг Микола Ілліч і Еллан-Блакитний Василь | |||
Припинення публікацій | 4 квітня 1920 | |||
На початку 1917 — центральний орган Української партії соціалістів-революціонерів. Редактор — Микола Шраг. З газетою співробітничали Микита Шаповал, Никифір Григоріїв, Аристарх Терниченко[1].
Після розколу УПСР навесні 1918 року — орган її лівої течії, що згодом оформилася в самостійну партію, взявши собі назву, похідну від назви її друкованого органу — «боротьбисти». Виходила за редакцією Василя Елланського[1].
Історія
У 1915 році в Києві виходив тижневик «Боротьба» — нелегальний друкований орган київської групи українських соціалістів-революціонерів. Друкувався на міміографі накладом до 300 примірників. Усього вийшло п'ять номерів, останній — 1 серпня 1915 року. Тижневик не мав чітко окресленого партійного програмного характеру, що пояснюється участю в його виданні широкого кола українських громадських та політичних діячів. З часописом співробітничали Сергій Єфремов, Андрій Ніковський, Володимир Самійленко, Микола Ковалевський, Микола Шраг та інші, її редагували Микола Ковалевський та Левко Ковалів[1].
Микола Ковалевський про видання тижневика «Боротьба» писав:[2][3]
Російський поліційний апарат був увесь час наставлений на те, щоб відкрити нашу нелегальну друкарню, але це не вдалося. Ми застосували тактику рухливості, кожне число «Боротьби» друкувалося в іншому місті. Тут придалися нам наші зв'язки… Найдовше переховувалася наша друкарня в Олександрівській лікарні під опікою нашого випробуваного товариша Ісаака Базяка, який працював у цій лікарні фельдшером…
Після того, як виявилося, що поліція почала нападати на слід друкарні в помешканні Ісаака Базяка, друкарню перенесено в інше місце, а «Боротьбу» почав друкувати у військовому штабі Округи штабовий писар Панас Любченко, що пізніше був головою Ради Комісарів України, поки сам застрілився. Потім друкарня «Боротьби» мандрувала в інші місця, і поліція до самої революції її не знайшла. |
Примітки
- Кудлай, 2003..
- Ковалевський, 1960, с. 185..
- Кедровський, 1967, с. 3..
Посилання
Джерела
- Кедровський В. Пам'яті Ісаака Базяка // Свобода. — 1967. — Ч. 67. — 14 квітня. — С. 3.
- Ковалевський М. При джерелах боротьби. — Іннсбрук : Накладом Марії Ковалевської, 1960. — 717 с.
- Кудлай О. Б. «Боротьба» // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.