Боткін Сергій Петрович

|рід діяльності= |Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=

Сергій Петрович Боткін
Сергей Петрович Боткин
Народився	5 (17) вересня 1832(1832-09-17) Москва
Помер	12 (24) грудня 1889(1889-12-24) (57 років) Мантон
Поховання	Новодівочий цвинтар
Країна	Російська імперія
Діяльність	лікар
Alma mater	Московський університет
Галузь	медицина і внутрішні захворювання
Заклад	Петербурзька медико-хірургічної академія
Посада	лейб-медик царської сім'ї
Звання	професор
Ступінь	доктор медицини
Вчителі	Q15144324?
Відомі учні	Q48876715?
Членство	Бельгійська королівська академія медициниd
Відомий завдяки:	засновник наукової медицини у Російській імперії, опис гепатиту А
Батько	Q65123615?
У шлюбі з	Q107531188?
Діти	Сергій, Євгеній Боткіни
Нагороди
Автограф
Боткін Сергій Петрович у Вікісховищі

Сергі́й Петро́вич Бо́ткін (5 (17) вересня 1832(18320917), Москва — 12 (24) грудня 1889, Мантон) — російський лікар-терапевт, засновник наукової медицини в Російській імперії, громадський діяч.

Народився в Москві в купецькій родині. Його батько, відомий торговець чаєм, купець 1-ї гільдії і потомствений почесний громадянин, був двічі одружений і мав 25 дітей, з яких вижило 9 синів і 5 дочок. Майже всі вони стали знамениті: серед братів Сергія Петровича були літератори, художники, староста храму Христа Спасителя, одна з сестер була одружена з поетом Афанасієм Фетом, інша — за московським міським головою і лідером партії «октябристів» Олександром Гучковим.

Закінчив медичний факультет Московського університету (1855). Захистив докторську дисертацію 10 серпня 1860 року на тему «О всасывании жира в кишках», присуджено науковий ступінь доктора медицини[1].

Погруддя С. П. Боткіна на Алеї вчених медичної академії в Дніпрі

З 1861 року — професор Медико-хірургічної академії в Петербурзі. Боткін підкреслював, що при лікуванні треба впливати не тільки на хворобу, а й на організм хворого в цілому. Праці Боткіна присвячені багатьом питанням (на той час майже не вивченим), зокрема захворюванням серцево-судинної системи, інфекційним хворобам, військово-польовій терапії, ураженням печінки, нирок, вивченню дії лікарських речовин тощо.

Сергій Петрович Боткін став першим серед російських лікарів царським лейб-медиком (до того царська сім'я довіряла лише іноземцям). Очолював Товариство російських лікарів. Він зробив дуже багато для поліпшення санітарних умов і зменшення смертності, організував перші в країні клінічну й експериментальну лабораторії, звідки вийшов перший російський нобелівський лауреат, фізіолог Іван Павлов.

Його сини Сергій і Євгеній також стали відомими лікарями. Євген став також лейб-медиком, його розстріляли 1918 року разом із царською сім'єю під Єкатеринбургом.

Велику роль в поширенні ідей Боткіна в Україні відіграв його учень В. Т. Покровський, що працював у Києві, та видатні українські терапевти В. П. Образцов, М. Д. Стражеско, Т. Г. Яновський, їхні численні учні (В. М. Іванов, М. М. Губергріц та ін.).