Братківський
Бра́тківський хребе́т (інша назва — Чо́рна Полони́на) — хребет в Українських Карпатах, у гірському масиві Ґорґани. Розташований на межі Надвірнянського району Івано-Франківської області та Тячівського і Рахівського районів Закарпатської області.
|
Братківський хребет (Чорна Полонина) | ||||
 Вигляд на хребет з Малого Ґорґану | ||||
|
48°21′54″ пн. ш. 24°10′50″ сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Україна, Івано-Франківська область, Закарпатська область, Надвірнянський район, Тячівський район, Рахівський район | |||
| Система | Ґорґани (Українські Карпати) | |||
| Тип | гірський хребет | |||
| Висота | (максимальна) 1788 м | |||
| Маршрут | Чорна Тиса — Чорна Клева — Руська — Братківська — Гропа — Дурня — Перевал Легіонів | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
  Братківський хребет (Чорна Полонина) Братківський хребет (Чорна Полонина) (Україна) | ||||
| ||||
Хребет простягається зиґзаґоподібною лінією з північного заходу на південний схід на понад 15 км. Основні вершини хребта: Дурня, Гропа, Братківська, Мала Братківська, Руська, Чорна Клева, Чорний Грунь. Є ще кілька локальних вершин. Максимальна висота — 1788 м (гора Братківська).
Привершинні схили хребта місцями вкриті кам'яними розсипищами й осипищами. Рослинність до висоти 1400—1600 м представлена ялиновими лісами, вище криволісся з сосни гірської (жерепу) і полонини. Вершини здебільшого з м'якими обрисами. Цим Братківський відрізняється від інших ґорґанських хребтів, наприклад, Довбушанки або Синяка, чиї вершини гострі та зі стрімкими схилами.
Піднятися на Братківський хребет можна з сіл: Бистриця, Лопухів або Чорна Тиса.
Враховуючи підйом на Братківський, проходження усіх його п'яти вершин та спуск з хребта, загальна довжина останнього становить трохи більше 20 км. Більшість туристичних маршрутів захоплюють лише останніх три вершини Братківську-Гропу-Дурню, які не становлять особливої складності. При чому остання вершина достатньо часто траверсується (на схилах гори видно 3-4 чітко натоптані стежки, що минують вершину гори недалеко від перемички між Гропою і Дурнею). Сама ж вершина Дурні та підходи до неї (загальна довжина понад 1 км) густо порослі жерепом. Станом на літо 2011 року стежка погано прорізана, тому рухатися часом доводиться ідучи по жерепу, одночасно звисаючи на ньому.
Ділянка від Чорної Кливи до Руської становить близько 5 км. Вона густо заросла жерепом, очевидно і через слабу туристичну цікавість. Швидкість руху 1,5-2 км на год. На хребті ніде немає води, тому для ночівлі він майже не прийнятний. Хоча враховуючи усі складності маршруту (якщо проходити всі 5 вершин по їхнім верхам), проходження його за один ходовий день майже неможливе. За результатами походу 2011 року, було виявлено лише один струмок прямо біля стежки зліва на підйомі до Руської, за метрів 80-100 від початку сходження. Проте із усіх місць для ночівлі найбільш прийнятна полонина під Братківською, неподалік від стовпчика 42/3 старого Чехословацьо-польського кордону. Там чутно гуркіт потічка під Братківською: спуск до нього на 250-350 м у долину по невисокому жерепу (50-70 см) та ялівцю в зону лісу. Шлях туди і назад займає півгодини.