Бистриця (Надвірнянський район)

Центр сільської ради, розташоване за 34 км від районного центру та 36 км від залізничної станції Надвірна. Через село протікає річка Бистриця Надвірнянська та її притоки — Салатрук і Довжинець. На захід від села розташований перевал місцевого значення — Легіонів, на північний захід — заповідне урочище Салатрук та водоспад Салатручіль.

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Рафайлова Надвірнянського району перейменовано на село Бистриця і Рафайлівську сільську раду — на Бистрицька.

У селі потоки Рафайловець, Добромирецький та Дзюрдзинець впадають у річку Бистрицю Надвірнянську.

У польській історіографії село відоме передовсім за битвою під Рафайловою, що відбулася в ході Першої світової війни у ніч з 23 на 24 січня 1915 року між польськими легіонами та російськими військами.

За часів Другої Речі Посполитої Рафайлова входила до Станіславського воєводства. Тут був пост польської прикордонної охорони, яка у березні 1939 р. розстріляла полонених вояків Карпатської Січі.[1]

Населення села становить 1068 осіб, площа — 2,1 км².

З районним центром село зв'язане автодорогою Надвірна — Бистриця. До складу сільради входять село Климпуші та селища Згари й Причіл.

У селі розташовано три лісництва: Довжинецьке, Бистрицьке та Річанське. Бистриця розташована в горах і є популярною базою для гірських походів.

У Бистриці є загальноосвітня школа I—III ступенів, дитячий садок «Гуцулочка», бібліотека, будинок культури, лікарська амбулаторія, філія зв'язку.

На території села зареєстровані дві церкви: УПЦ «Святого Юрія», отець Герилюк Михайло, та УГКЦ «Святого Юрія», отець Григорій Данчишин.

Тричі на день із Надвірної приходить автобус.

Бистриця фактично є останнім селом, де є цивілізація (магазини), перед підйомом у гори. Тому село слугує базовим пунктом для відправки у гори або поповнення запасів. Якщо рушати ліворуч із Бистриці, то можна потрапити на перевал Столи, хребет Довга—Плоска та Довбушанку. Якщо піти прямо через молдавський притулок, то виходиш на хребет Братківська під Чорну Клеву та під власне Братківську. Якщо піти праворуч, то через Боярин та Окопи виходиш до Пекла або прямо до полонини Рущина та хребта Сивуля.

• Урочище Тавпіширка — заповідне урочище в Українських Карпатах, у масиві Ґорґани.
• Урочище Салатрук — заповідне урочище в Українських Карпатах, у масиві Ґорґани.
• Тавпиширківський ботанічний заказник — ботанічний заказник загальнодержавного значення.
• Озірна — комплексна пам'ятка природи місцевого значення

Церква Святого Великомученика Юрія Переможця - хрещата в плані, однобанна, побудована з смерекових брусів, перекрита карбованою алюмінієвою бляхою (опасання, стіни і дахи над опасанням). До вівтаря прибудовано ризниці. Опасання розташоване на вінцях зрубів навколо церкви. Церкву почали будувати в 1922 році на місці попередньої та завершили в 14 жовтня 1924 року. У радянський період церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1183)[2]. В 1970 році покриття з гонту було замінене на бляшане. Використовується громадою Православної церкви України. В храмі з 2012 року служить о. Михайло Герилюк.[3][4][5]

Докладніше: Церква Святого Великомученика Юрія Переможця (Бистриця)

Анастасія Хіминець (5 листопада 1928, дівоче прізвище Кузюк, псевдо «Тополя» і «Леся») — повстанська зв'язкова[6].

• 
  Греко-католицька церква
• 
  Дерев'яна церква святого Юрія
• 
  Футбольне поле поблизу автобусної зупинки
• 
  Магазин «Бистриця» поблизу автобусної зупинки
• 
  Гірський краєвид
• 
  Хребет Тавпиширка

• с. Бистриця на сайті Надвірнянської райради
• Вебсайт с. Бистриця

• Перевал Легіонів