Довбушанка

Довбуша́нський хребет (також Добушанка) — хребет в Українських Карпатах, у гірському масиві Ґорґани. Складається з двох частин: перша — масив Довбушанки (інша назва — Добошанка), який включає власне гору Довбушанку (1754 м) і гори Ведмежик та Пікун (1657 м), а на сході, через перевал, з'єднується з горою Товста (1399 м); друга частина — масив Полєнські, що об'єднує вершини Полєнські (1693 м), Козя та Козій Ґорґан (1617 м).

Хребет Довбушанка
Південно-східна частина хребта
Південно-східна частина хребта
48°25′30″ пн. ш. 24°22′36″ сх. д.
Країна  Україна
Розташування  Україна
*Івано-Франківська область, Надвірнянський район
Система Ґорґани, Українські Карпати
Тип гірський хребет
Висота (максимальна) 1754,6 м
Ідентифікатори і посилання
Хребет Довбушанка
Хребет Довбушанка (Україна)

Увесь хребет Довбушанка-Поленські розташований у межах Природного Заповідника «Ґорґани», який охоплює площу понад 5 тис. га, тому, згідно з українським законодавством, відвідування його у туристичних цілях заборонене. На хребет відсутні марковані маршрути, а охороною заповідника час від часу проводяться рейди по території з метою виявлення порушників[1]. Однак, незважаючи на це, сходження на хребет усе одно проводяться.

Тут беруть початок річки: Зубрівка, Федоцил, Ситний, Черник, що є лівими притоками Зелениці у водозборі Бистриці Надвірнянської.

Піднятися на Довбушанський хребет можна з сіл Бистриця, Зелена або Черник.

Флора і фауна

Особливістю живої природи хребта Довбушанка-Поленські є природне місцезростання сосни кедрової європейської (Pinus cembra), яка є реліктом третинного періоду. Окрім того в межах заповідної території збереглися смерекові праліси віком 150–200 років.

На території хребта відомо дві популяції Туруна Фабра Українського (Carabus fabricii ucrainicus Lazorko, 1951) (Coleoptera: Carabidae), який є реліктом льодовикового періоду і в Ґорґанах утворює ендемічний підвид, поширений лише на території Івано-Франківської області. Одна з популяцій охоплює Довбушанський масив, а інша — Полєнський масив, і є цілковито ізольованими одна від одної. Особливістю поширення цього нелітаючого виду є те, що екологічні умови, необхідні для здійснення життєвого циклу, існують лише на висотах понад 1500 м у межах кам'яних розсипів.

Схили гір рясно поросли жерепом, тому пробиратись можна через неприступні зарослі ялівця, або знайти стежку, що вдало ховається поміж ним.

Гора Довбушанка - одна з найнедоступніших ділянок у Карпатських горах, де ліс вкриває більше 84% площі. Тут не можна проводити вирубку дерев, збір рослин, а тим більше облаштовувати туристичні стоянки.

На території можна зустріти тритонів — карпатського та альпійського, побачити дятлів, глухарів, яструбів, сов, бурого ведмедя, рись, лисицю, тощо.

Довбушанське озеро

На території Довбушанського хребта є невеличке озеро штучного походження. Воно розташоване на початку підйому на Довбушанку, зі сторони села Бистриця, де є кілька колиб та галявин, біля ріки Довжинець. Праворуч лісової дороги можна побачити озерце. На мапах найчастіше марковане, як ставок. У ньому водиться форель, але виловлювати рибу категорично заборонено.

Фотографії
  • Вигляд із Довбушанки на гірськолижний курорт Буковель. Удалині Говерла і Петрос
  • На вершині гори Довбушанки. Справа — кам’яне урвище з північного боку
  • Вигляд на хребет Явірник
  • Вигляд на схід. Зліва — гора Синяк (1665 м), справа вдалині — масив Чорногори
  • Сідловина між горами Довбушанкою і Ведмежиком
  • Вигляд на гору Довбушанку.
  • Панорама Довбушанського хребта з Чорної Кливи

Примітки
  1. Administrator. БУДНІ ОХОРОНЦІВ ЗАПОВІДНИКА. www.gorgany.if.ua. Процитовано 3 вересня 2015.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.