Бригадир (військове звання)

Бригадир — військове звання у арміях деяких сучасних країн, таких як Австрія, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Словенія, Сполучене королівство тощо, де воно рівнозначне званню бригадного генерала, проте іноді, як наприклад, у збройних силах Хорватії або Австралії, бригадир це найвище офіцерське звання, яке вище від полковника і нижче за бригадного генерала.

Бригадир Едвард Мілфорд з генерал-майором Джоном Лавараком, командуючим 7-ю австралійською дивізією, на борту військового корабля «Мавританія», 1940 рік.

У збройних силах світу


Франція

У середньовіччі brigandarius означав начальника певної частини бродячих найманих дружин того часу (brigans, brigantini та ін.) Назву brigadier введено у Франції у XVII ст. Спочатку бригадами командували полковники і підполковники, командири старших полків бригад, залишаючись разом з тим і на своїй первісній посаді, але позаяк часто траплялося, що старшим полком командував молодший з полкових командирів, то в 1659 році, на пропозицію Анрі де Тюренна, почали призначати тільки на воєнний час начальниками бригад особливих штабних офіцерів з так званих maotres de camp. Звання бригадира на постійній основі запровадили в кавалерії з 1667 році, а в піхоті з 1668 році. Але оскільки у Франції слово brigadier мало безліч найрізноманітніших значень, то начальників бригад, для відмінності від інших, назвали brigadier des armées du roi. Від звання бригадира у Франції відмовилися в 1788 році. Під час Революції, на чолі бригад поставлені généraux de brigades. Надалі і дотепер у Франції бригадирами називалися унтер-офіцери кавалерії, що відповідають капралам у піхоті.

  • погон су-бригадира
  • погон бригадира
  • погон бригадир-шефа
  • погон бригадир-майора

Російська імперія
Піхотний бригадир Російської імперської армії, 1793 рік.

У царській Росії військовий чин був вищий за полковника і нижчий від генерал-майора існував у XVIII столітті.

Вперше його було введено в російській армії Петром I в 1705 році. При оформленні Табелю про ранги в 1722 році, бригадирський чин увійшов до нього зайнявши місце в 5 класі. Відповідником цього чину на флоті був чин - капітан-командор, у цивільній службі — чин статського радника[1].

Чин бригадира було скасовано в 1796 році, під час реформ імператора Павла І.

Велика Британія

В Британській армії бригадир - вище військове звання старшого офіцерського складу, яке вище за рангом від звання полковник, але нижче від генерал-майора.

Звання було введене в 1928 році. Зазвичай командує бригадою, що складається з трьох батальйонів і нараховує в своєму складі близько 3000 військовослужбовців.

Знаками розрізнення бригадира є корона святого Едуарда, під якою трикутником, розверненим вістрям вгору, розташовані три чотирипроменеві зірки ордену Лазні. До 1920 року цьому званню відповідало звання бригадного генерала, вперше введене королем Яковом II [2] і узаконене в 1705 році при королеві Анні. З 1880 року це звання позначалося схрещеними шаблею і жезлом. У 1920 році звання бригадний генерал було скасовано, а замість нього введено звання полковника-коменданта (colonel-commandant) і штаб-полковника (colonel of the staff). Але вже в 1928 році обидва звання були скасовані, а замість них введено звання бригадир.

Британська співдружність

Крім Великої Британії, звання бригадира існує в державах Британської співдружності, в таких як Австралія, Індія, Пакистан та інші.

Знаки розрізнення звання бригадир, здебільшого побудовані на знаках розрізнення бригадира Великої Британії. Основою рангу є три зірки: чотирипроменеві як в Великій Британії (Австралія, Нова Зеландія, Бангладеш, Пакистан), п’ятипроменеві (Індія), восьмипроменеві (Шрі Ланка). Вище зірок розташовується знак старших офіцерів: корона як в Великій Британії (Австралія, Нова Зеландія, Йорданія), герб (Левова капітель Ашоки в Індії, латаття в Бангладеш).

В інших державах

Крім Франції, Великої Британії та держав Британської співдружності, це звання присутнє ще в таких країнах, як Норвегія, Австрія, Хорватія та Словенія.

В Збройних силах Хорватії військове звання бригадира, вище за рангом від полковника та нижче від бригадного генерала. Звання відповідає званню полковника ЗСУ (OF5). До військових звань старшого офіцерського складу (OF3-OF5) відносяться звання – бригадир (полковник), полковник (підполковник), бойник (майор).

Звання бригадира знову з'явилося в Хорватії після здобуття країною незалежності (1992). Знаки розрізнення бригадира в хорватській армії, виглядають як три чотирикінцеві зірочки (виконані у вигляді ажурного шиття) над двома смужками зі спірального шиття[3].

  • Фуражка бригадира Сухопутних сил Австрії
  • Погон бригадира Хорватської армії
  • Погон бригадира Збройних сил Норвегії
  • Погон бригадира Збройних сил Словенії

Примітки
  1. ЭСБЕ, текст відповідає кінцю XIX — початку XX ст. .
  2. John J. McGrath (2009). The Brigade: A History, Its Organization and Employment in the US Army. DIANE Publishing. ISBN 1-4289-1022-0. Процитовано 19 червня 2010.
  3. Наказ президента Хорватії «О знаках розрізнення чинів та посад в Збройних сил Хорватської Республики» від 3 грудня 1999року (хор.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.