Брижинський Михайло Іванович

Михайло Іванович Брижинський (нар. 6 жовтня 1951 року в Нових Турдаках — 22 грудня 2020)[1] — радянський мордовський письменник, член Спілки письменників СРСР, Народний письменник Республіки Мордовія.

Брижинський Михайло Іванович
Народився 6 жовтня 1951(1951-10-06)
Нові Турдаки, Кочкуровський район, Мордовська АРСР, РРФСР, СРСР
Помер 22 грудня 2020(2020-12-22) (69 років)
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність письменник
Alma mater Мордовський державний університет імені М. П. Огарьова (1973)
Мова творів російська і ерзянська
Роки активності з 1983

Біографія

Народився в сім'ї вчителів Івана Сергійовича Брижинського і Надії Андріївни Фатькиної. Закінчив Новотурдаковську середню школу в 1968 році і філологічний факультет Мордовського педагогічного інституту. У 1977 році, після служби в армії, влаштувався в школу в рідному селі працювати вчителем рідної мови та літератури.

Першу повість «Половт» («Набат») про боротьбу росіян і мордви проти монголо-татарського ярма опублікував у 1983 році. У 1986 році випустив повість російською «Ради братий своих» про повстання Степана Разіна і життя Альони Арзамаської, у 1988 році — роман «Вклонися борозні» про сільське життя. У 1991 році опублікував збірку оповідань на мордовській мові «Эрямодо надобия» («Ліки від життя»), куди увійшли три оповідання, триптих «Заку-ун» і есе «Пингень гайть» («Дзвін епох»), що вийшла в 2004 році. В есе Брижинський розповідав про походження мордовського народу з наукової точки зору, підкріплюючи затвердження науковими доказами. У 2008 році він випустив етнографічну повість «Кирдажт» («Ровесники»), в якій в художній формі розповідається про історії мордовського народу і обрядом посвячення юнака в чоловіка[2], показуються обставини формування характеру і світогляду людини в період його повної залежності від пристосованості до умов існування в навколишньому середовищі[3]. Також Брижинський відомий як автор «Російсько-ерзянського шкільного словника» (2015)[4] і як автор підручника-хрестоматії з мордовської літератури, випущеного ним разом з дружиною Надією Никифорівною[5].

Член Союзу письменників СРСР з 1990 року. Почесний працівник загальної освіти РРФСР. Лауреат Держпремії Республіки Мордовія (2004). Народний письменник Республіки Мордовія (2014)[6].

Примітки
  1. Скончался народный писатель Мордовии Михаил Брыжинский. izvmor.ru (ru-RU). 24 грудня 2020. Процитовано 9 січня 2021.
  2. Яркий прозаик, знаток фольклора, педагог (рос.)
  3. МИФОЛОГИЧЕСКИЕ ОБРАЗЫ И МОТИВЫ В ПОВЕСТИ «КИРДАЖТ» («РОВЕСНИКИ») М. БРЫЖИНСКОГО (рос.)
  4. Русско-эрзянский школьный словарь Архівовано 18 квітня 2018 у Wayback Machine. (рос.)
  5. «Певец любви». Андрей Иванович Брыжинский (рос.)
  6. В музее А. И. Полежаева — филиале Мемориального музея военного и трудового подвига 1941—1945 гг. состоится Творческий вечер и откроется выставка «Звон эпохи» (рос.)

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.