Бромеліт
Бромеліт (рос. бромеллит; англ. bromellite; нім. Bromellit) — мінерал, оксид берилію, близький до цинкіту.
Бромеліт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Хімічна формула | BeO |
Nickel-Strunz 10 | 4.AB.20 |
Ідентифікація | |
Сингонія | гексагональна сингонія |
Колір риси | білий |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Magnus Bromeliusd[2] |
Типова місцевість | Лангбан[2] |
Бромеліт у Вікісховищі |
Загальний опис
Хімічна формула: ВеО.
Сингонія гексагональна.
Структура вюрцитова.
Твердість 9.
Густина 3,02.
Колір білий.
Блиск скляний. Прозорий.
Кристали призматичні.
Виявлений в Лонгбані (Швеція), де асоціює з сведенбергітом, ріхтеритом і марганцевим біотитом. Дуже рідкісний.
Синонім: Берилієва земля.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бромеліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Бромеліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.