Бруно Ріттер фон Гауеншільд

Бруно Ріттер фон Гауеншільд (нім. Bruno Ritter von Hauenschild; 9 червня 1896, Вюрцбург 10 березня 1953, Мюнхен) — німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Військового ордена Максиміліана Йозефа і Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Бруно Ріттер фон Гауеншільд
нім. Bruno Ritter von Hauenschild
Народився 9 червня 1896(1896-06-09)
Вюрцбург, Баварія, Німецька імперія
Помер 10 березня 1953(1953-03-10) (56 років)
Мюнхен, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Роки активності з 1905
Військове звання  Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Гогенцоллернів
Орден «За заслуги» (Баварія)
Військовий орден Максиміліана Йозефа
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «Хрестовий похід проти комунізму»
Командор ордена Римського орла
Великий офіцер ордена Зірки Румунії
Нагрудний знак «За танкову атаку»

Ім'я при народженні Бруно Гауеншільд (нім. Bruno Hauenschild).

Біографія

Учасник Першої світової війни. За бойові заслуги відзначений численними нагородами. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері, служив у автомобільних частинах. З 15 жовтня 1935 року — командир 7-го, з 15 серпня 1938 року — 9-го розвідувального батальйону. Учасник Польської кампанії. З 15 жовтня 1939 року — командир 7-го танкового полку 10-ї танкової дивізії, з 4-ї танкової бригади тієї ж дивізії. Учасник Французької кампанії і боїв на радянсько-німецькому фронті. 20 жовтня 1941 року переведений в резерв.

З 15 квітня 1942 року — командир 24-ї танкової дивізії. З 15 листопада 1942 року знову в резерві, з 20 листопада 1943 року — начальник танкового училища. З 26 січня по 6 березня 1945 року — командувач 3-м військовим округом зі штаб-квартирою в Берліні. З 2 лютого по 6 березня 1945 року — одночасно воєнний комендант Великого Берліна.

20 березня 1945 року відправлений у шпиталь, де у квітні був взятий у полон англо-американськими військами. 30 червня 1945 року звільнений.

Звання

Нагороди

Перша світова війна

Міжвоєнний період

Друга світова війна

Література

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — C. 130 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.