Брусит

Бруси́т — мінерал класу оксидів та гідрооксидів.

Брусит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Mg(OH)₂
Nickel-Strunz 10 4.FE.05
Ідентифікація
Колір білий, зеленкуватий
Сингонія Тригональна сингонія
Спайність довершена по (001)
Твердість 2,5
Блиск на площині спайності перламутровий, на зламі — скляний
Колір риси білий
Густина 2,4
Інші характеристики
Названо на честь Archibald Bruced[2]
Типова місцевість Гобокен[3]
 Брусит у Вікісховищі

Загальний опис
Жовтий брусит з Белуджистану

Хімічна формула: Mg(ОН)2. Містить 69 % MgO, 31 % Н2О.

Сингонія тригональна.

Структура шарувата.

Зустрічається у вигляді суцільної листуватої маси або тонковолокнистих агрегатів.

Колір білий, зеленкуватий; блиск на площині спайності перламутровий, на зламі — скляний.

Спайність довершена по (001).

Твердість 2,5.

Густина 2,4.

Брусит утворюється при низькотемпературній гідротермальній зміні магнезіальних ультраосновних порід, метаморфізмі г.п. і в корах вивітрювання.

Головні супутники — серпентин, магнезит, гідромагнезит, хлорит.

Родовища

Родовища відомі в Росії, США, Канаді, Італії. Інші місця знахідок: Антарктида, Ефіопія, Австралія, Бразилія, Чилі, Китай, Домініканська Республіка, Фінляндія, Франція, Гана, Греція, Індонезія, Ірландія, Ізраїль, Італія, Японія, Йорданія, Канада, Лівія, Марокко, Мексика, Намібія, Непал, Нова Зеландія, Північна Корея, Норвегія, Оман, Пакистан, Польща, Румунія, Швеція, Зімбабве, Словаччина, Іспанія, ПАР, Тайвань, Чехія, Тувалу, Туреччина, Україна, Угорщина, Велика Британія, Німеччина, Австрія та Сполучені Штати Америки (США)[4]. Перспективна сировина для отримання магнію і його сполук. Від прізвища американського мінералога А. Бруса.

Розрізняють:

  • брусит волокнистий (волокниста відміна бруситу, тонковолокнистий брусит — немаліт);
  • брусит залізистий (відміна бруситу, яка містить понад 10 % FeO);
  • брусит марганцевистий (відміна бруситу, яка містить до 18 % MnO).

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Benjamin Silliman, Sr. Scientific Intelligence. 9. Brucite // American Journal of Science, and Arts — New-Haven: 1818. — Vol. 1. — P. 439. — ISSN 0099-5363
  3. Bruce A. On native magnesia from New Jersey // The American Mineralogical Journal — Archibald Bruce, 1814. — Т. 1. — С. 26–30.
  4. Mineralienatlas - Fossilienatlas

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Брусит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Брусит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.