Бугійська мова

Бугійська мова (самоназва Basa Ugi) — мова бугійців, поширена в південній частині острова Сулавесі, Індонезія, а також серед розрізнених груп бугійців на Малайському архіпелазі. Число носіїв — бл. 4 млн. Назва «бугійська» походить від малайського назви цього народу: Bugis.

Бугійська мова
Basa ugi
Поширена в  Індонезія
Регіон південний Сулавесі, частини о-вів Суматра, Ріау, Калімантан, Сабах, Малайський архіпелаг
Носії 5 017 800 осіб (2000)
500 000 осіб (2000)
Писемність лонтара, латиниця
Класифікація

Австронезійські сім'я

Малайсько-полінезійські Центральні
Ядерні малайсько-полінезійські мови
Зондські-сулавесійські мови
Південно-сулавесійські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 —
ISO 639-2 bug
ISO 639-3 bug

Мова використовує традиційну писемність лонтара, спроби латинізації (за зразком інших мов Індонезії) почалися відносно недавно.

Найдавніший пам'ятник — величезний цикл епічних поем «Ла Галіго» (XV століття, найдавніші збережені списки — XVIII століття).

Лінгвістична типологія

Бугійська мова є мовою ергативного ладу. За походженням тісно пов'язана з мовами західної частини Малайського архіпелагу — яванською, мадурською і сунданською. Бугійці мають ряд спільних слів з даними мовами.

Географічне поширення
Зеленим кольором позначена територія розповсюдження бугійської мови

Писемність

Традиційно для бугійської мови використовується писемність лонтара. В наш час[коли?] відбувається процес витіснення традиційної писемності латинським алфавітом.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.