Буддійський катехізис

«Буддійський катехізис по канону Південного віросповідання» (англ. A Buddhist Catechism, according to the canon of the Southern Church) — книга президента-фундатора Теософського Товариства Генрі Стіла Олкотта[K 1]. Написана в 1881 році; 24 липня 1881 року були одночасно опубліковані сингальська й англійська версії книги[1][2]. Ще за життя автора неднократно перекладалася іншими мовами і була опублікована в Індії, Бірмі, Японії, Німеччині, Швеції, Франції, Італії, Австралії, Америці, Росії й інших країнах[1][3][4].

«Буддійський катехізис»
Німецьке видання (35-і), 1902
Автор Генрі Олкотт
Назва мовою оригіналу A Buddhist Catechism
Мова Англійська
Видано 1881

Історія написання

Говард Мерфі писав, що і Олкотт, і Блаватська прошлі ритуал прийняття буддійської віри на Цейлоні «без щонайменшого насильства над своєю совістю». Вони вважали, що початкове учення Будди було практично тотожне з теософією, яку вони прагнули нести в світ. «Хвиля щирого захоплення» народу і жерців не спадала всі два місяці їх перебування на острові, і вони заснували тоді на Цейлоні сім відділень Теософського Товариства. Олкотт обіцяв священикам при першій же поїздці до Англії представити в міністерство колоній скарги буддистів «на релігійний гніт і несправедливе відношення до них»[5].

Олкотт вважав, що буддисти-миряни Шрі-Ланки були «абсолютно необізнані про велич» їх власної релігії. Він також бачив, що вони захоплені масою «небуддійських ритуалів», і що на острові «процвітають антибуддійські інститути», наприклад, касти. Щоб написати «Катехізис», Олкотт прочитав близько десяти тисяч сторінок книг про буддизм, в основному, англійських і французьких. 5 травня 1881 року він закінчив перший варіант свого проекту, який передав вченим ченцям: преподобним Хиккадуве Сумангалі та Мігеттуватте Гунананді — оскільки Олкотт використовував французькі й англійські переклади буддійських текстів, могло здатися, що книга була орієнтована на західне уявлення про буддизм[6].

Схвалення та підтримка

7 липня 1881 року преподобний Хиккадуве Сумангала[K 2], вищий священнослужитель Шріпади та західних провінцій Цейлону і директор-засновник Відьодайя парівени схвалив написаний Олкоттом «Буддійський катехізис»[7][K 3].

М. С. Уланов писав, що з 1880 року теософи використовували буддійську секцію Теософського Товариства як інструмент для усунення відмінностей в «напрямах ланкийського буддизму». З метою об'єднання буддистів Олкотт написав свій «знаменитий "Буддійський катехізис", який до 1938 року витримав 44 видання і був перекладений на декілька десятків мов». Книга Олкотта стала «усесвітньо використовуваним навчальним посібником по основах буддизму»[8][K 4].

Також немало зусиль теософи доклали для об'єднання послідовників махаяни та тхеравади, внаслідок чого в 1891 році сталося підписання представниками північних і південних буддистів "Чотирнадцяти Положень Буддизму", розроблених Олкоттом[K 5][8].

Критика

Стефан Протеро, аналізуючи книгу Олкотта, писав:

Не дивлячись на те, що Олкотт планував використовувати свій «Буддійський катехізис» "як протиотруту від християнства", він включив в нього явно християнські питання.

«Питання. Чи був Будда Богом?
Відповідь. Немає. Буддійська дгарма учить, що немає "божественних" втілень.
Питання. Чи приймають буддисти теорію, що все створено ні з чого Творцем?
Відповідь. Ми не віримо в чудеса і, отже, заперечуємо творіння і не можемо уявити собі створення чогось ні з чого».

Таким чином, нібито "нехристиянський буддизм" Олкотта дуже сильно нагадує ліберальний протестантизм[1].

В. В. Лесевич стверджував, що «нью-йоркське теософське товариство» вважає себе таким, що володіє якимись «таємничими пізнаннями», що нібито збереглися з прадавніх часів в деяких «буддійських духовних осіб». Украй цікавим документом, як він виразився, «цього таємничого буддизму» є складений Олкоттом «катехізис», в якому той виклав основи «теософобуддійського учення». Лесевіч ставить в даному питанні крапки над "і", зробивши наступне зауваження: «Якого роду публіку можуть вони [теософи] уловлювати, тут можна бачити з дотепного викриття шарлатанських прийомів пані Блавацької, що взялася тлумачити про філософію Платона і що набовтала цілу тьму-тьмущу всілякої нісенітниці»[10].

Удітха Девапрайя писав, що Олкотт створив «Буддійський катехізис» за образом і подобою католицького катехізису, після чого він заснував буддійські школи, навчальні програми яких копіювали за формою програми християнських місіонерів. В результаті все повернулося до тих порядків, з якими він боровся, таким чином, буддизм, "заснований" Олкоттом, не був дійсним буддизмом[11].

Видання

Англомовні

Іншомовні

Див. також

Коментарі

  1. З 1897 року майже всі перевидання стали виходити під заголовком «The Buddhist Catechism». // WorldCat.
  2. Сумангала був найвідданішим сингальським союзником Олкотта[1].
  3. 7 квітня 1897 року Сумангала проглянув тридцять третє англійське видання «Буддійського катехізису» і підтвердив свою рекомендацію по використанню книги в буддійських школах. Його поправка була додана до передмови, написаної їм для першого видання.
  4. «Буддійський катехізис» Олкотта став бестселером[9].
  5. Див. Додаток до «Катехізису».

Примітки

Джерела

Наукові

Інші

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.