Будильський поріг
Буди́льський порі́г (лоцмани називали його Будило) — сьомий із дніпровських порогів, знаходився на відстані 3-х верст нижче Вовнизького. Довжина — 134 сажні. Цей поріг за кутом падіння води, швидкістю течії і глибиною особливо не заважав судноплавству по Дніпру. Хоча теж був засмічений камінням. Фарватер річки вище порога — 7, нижче порога — 9 футів. Існувала приказка: «Ти, лоцмане, пройшов Діда та Внука та й заліг спати; отже, не спи, а то Будило розбудить тебе»[1].
Нині поріг затоплений водами Дніпровського водосховища.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Яворницький Д. І. Дніпрові пороги: Альбом фотогр. з географічно-історич. нарисом — Харків: Перша друкарня держ. видавництва України, 1928. — 76с., 69 іл.
Посилання
- Д. С. Вирський. Будило // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 389. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Яворницький Д. І. Дніпрові пороги:Альбом фотогр. з географічно-історич. нарисом — Харків: Перша друкарня держ. видавництва України, 1928. — С. 26.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.