Дніпровське водосховище
Дніпро́вське водосхо́вище — водойма в Україні у складі каскаду водосховищ на р. Дніпро, в межах Запорізької та Дніпропетровської областей. Початкове водосховище найменували озером Леніна від пам'ятника Леніну у греблі у Запоріжжі, до майже Кам'янського по Дніпру та Новомосковська — по Самарі. Його ще називають Запорізьким водосховищем.
| Дніпровське водосховище | ||||
|---|---|---|---|---|
 Дніпровське водосховище навпроти сіл Діброва (лівий берег) та Майорка (правий берег), Дніпропетровська область | ||||
| 47°52′10″ пн. ш. 35°05′10″ сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Регіон | Запоріжжя | |||
| Розташування |
Україна Запорізька область Дніпропетровська область | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | Гідроелектростанційне водосховище | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 410 км² | |||
| Глибина середня | 8,2 м | |||
| Глибина макс. | 62 м | |||
| Довжина | 129 км | |||
| Ширина | 3,2 (макс. 7 км) км | |||
| Берегова лінія | 550 км | |||
| Об'єм | 3,3 км³ | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| ↑ Водний басейн | басейн Дніпра | |||
| Притоки | Днiпро, Самара і Оріль | |||
| Вливаються | Дніпро, Самара, Оріль | |||
| Витікають | Дніпро | |||
| Країни басейну | Україна | |||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | Запоріжжя, Дніпро, Кам'янське | |||
| Дамба, гребля | Дніпровська ГЕС | |||
  Дніпровське водосховище (Україна) | ||||
|
||||
|
| ||||
 Дніпровське водосховище у Вікісховищі | ||||
Водосховище створено на р. Дніпро в 1932 році греблею Дніпровської ГЕС. Під час Другої світової війни протягом певного часу водосховища не існувало, оскільки була зруйнована гребля Дніпровської ГЕС. Повністю відновилось водосховище 1948 року після відбудови греблі. Мало назву «озеро ім. В. І. Леніна».
Загальні відомості
Площа 410 км², об'єм 3,3 км³, довжина 129 км, ширина 3,2 км (максимальна — 7 км), середня глибина 8,2 м, найбільша — 62 м. Довжина берегової лінії 550 км. Береги складені з лесоподібних суглинків та пісків, є виходи гранітів. Висота берегів — до 10 м. Замерзає у листопаді-грудні, скресає в березні. Товщина криги становить пересічно 20—45 см. Максимальна температура води в липні — понад +25 °C. Водообмін у водосховищі відбувається 12—14 разів на рік. Коливання рівня води до 2,9 м.
Дніпровське водосховище поділяється на 2 частини: верхню «річну», між Кам'янським та Дніпром (80 км), і нижню — «озерну», між Дніпром і Дніпрогесом (90 км). Є острови, особливо багато в районі міста Дніпра.
Спорудження водосховища дозволило створити умови для скрізного судноплавства по Дніпру від гирла до Києва і вище. Водами водосховище було затоплено 10 порогів та 40 кам'янистих уступів.
Частину Дніпровського водосховища у пригирловій частині Самари називають Самарська Затока.
Населені пункти
На берегах водосховища розташовані міста Запоріжжя, Дніпро, Кам'янське, а також чимало сіл і селищ.
Заходи безпеки
Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.[джерело не вказане 2846 днів]
Примітки
Джерела та посилання
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Сайт Дніпровського басейнового управління водних ресурсів