Будинок Вертипороха

Фото 1934 року

Садиба на розі вулиць Межигірської і Щекавицької належала родині колишнього чернігівського купця О. Вертипороха. У середині ХІХ ст. тут стояли дерев'яні споруди. Наприкінці сторіччя дружина купця і нова власниця Г. Вертипорох замовила спорудити кам'яний прибутковий будинок.

Приміщення першого поверху пристосували під крамниці. Для цієї мети двері та віконні прорізи переробили.

Після встановлення в Києві радянської влади будинок націоналізували й облаштували в ньому комунальні квартири для робітників і службовців.

Поставлений на облік пам'яток архітектури (охоронний номер № 970-Кв)[1].

Маскарон

Триповерхова будівля — цегляна, пофарбована, Г-подібна у плані. Має зрізане наріжжя. Оформлена в стилі неоренесанс[3].

Композиція обох фасадів асиметрична. Між прямокутними віконними прорізами другого поверху — пілястри, оздоблені стилізованими капітелями з листям аканта. На верхньому поверсі вікна чергуються зі здвоєними венеціанськими.

На першому поверсі наріжжя — вхід, на другому та третьому — балкони з дверними отворами. Верхні поверхи фасаду об'єднано лізенами з архівольтом. Над першим поверхом оздоблений гурт і вінцевий карниз. З боку Щекавицької вулиці балкони прикрашені ґратами вишуканого орнаменту. Фасади оздоблені ліпленням і цегляним орнаментом: маскароном, голівкою путті, листям аканта і гірляндами[3].

Руїни пам'ятки

1 лютого 2001 року Управління з питань майна Подільської районної державної адміністрації міста Києва і Закрите акціонерне товариство «Українські сателітарні системи» уклали договір № 2584 оренди будинку на Щекавицькій, 19/33-А загальною площею 1 258,8 кв.м. Бізнесменів зобов'язали реконструювати будинок. Фірма відселила мешканців і демонтувала аварійні балкони. Будинку надали статус нежитлового[4].

12 грудня 2007 року Подільська райдержадміністрації без конкурсу віддала споруду на приватизацію. Першочергове право викупу автоматично перейшло фірмі-орендарю. Фірма заплатила 4,9 мільйона гривень, а 5 вересня 2008 року перепродала будинок ТОВ «Подол Інвест» (кінцевий бенефіціарний власник Мірзаєв Валерій Наріман огли)[4][5].

Новий власник реконструкції не проводив. Тому робилися спроби повернути його у власність міста. Прокуратура Подільського району звернувся з відповідним позовом до Господарського суду міста Києва, але справу програла[4].

Будинок кілька разів займався. Перша пожежа спалахнула 2007 року, інші — в 2014 і 2017 роках[6][7][8].

Управління культурної спадщини звернулася до фірми надати роз'яснення про доведення пам'ятки до жалюгідного стану. У своєму листі від 2014 року фірма «Подол Інвест» відповіла, що вона не має прав на землекористування, а отже і не може виконувати будь-які роботи щодо збереження пам'ятки архітектури та проведення протиаварійних заходів. Бізнесмени також зазначили:

Дана будівля може бути відновлена тільки шляхом знесення та відтворення у первинному стані або в інших архітектурних формах[5]

.

• Київ. Кн. 1, ч. 2. М — С // Звід пам'яток історії та культури України / П. Тронько та ін. — К., 966-95478-2-2. — С. 625-626. — ISBN 966-95478-1-4.