Будинок О. П. Руссова на Садовій вулиці

Прибутковий будинок Олександра Петровича Руссова — пам'ятка архітектури місцевого значення в Одесі (охоронний номер будинку 33-Од)[1]. Один з багатьох будинків О. П. Русова. Будинок розташований на вулиці Садовій, 21.

Прибутковий будинок О. П. Руссова
46°29′00″ пн. ш. 30°43′54″ сх. д.
Країна  Україна
Місто Одеса
Адреса вулиця Садова, 21
Тип пам'ятка архітектури
Тип будівлі житлова
Стиль історизм
Автор проєкту Шмідт В. І., Чернігов Л. М.
Будівництво 1897 1898 роки
Відомі мешканці Гаєвський Антон Еразмович
Статус  Пам'ятка культурної спадщини України

Прибутковий будинок О. П. Руссова
Прибутковий будинок О. П. Руссова (Україна)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія

В кінці 1890-х рр. — 1908 р. році ділянка належала Олександру Петровичу Руссову, яку після його смерті викупив власник аптеки на першому поверсі будинку Антон Еразмович Гаєвський. Площа ділянки була невеликою і складала 211 кв. саж. Ділянка розташована у репрезентативній частині міста навпроти Соборної площі біля рогу Дерибасівської і Преображенської вулиць. Ширина ділянки є великою, що забезпечило багаті можливості по оздобленню фасаду.

У 1898 році почалося спорудження будинку для заможного підприємця Олександра Петровича Руссова.Даний будинок був одним з перших або взагалі першим будинком спорудженням на його замовлення, у наступні роки він спорудить більше десятка три — чотириповерхових житлових споруд. Проект виконав архітектор В. І. Шмідт, у складанні креслень брав участь його помічник Л. М. Чернігов[2]. Незважаючи на малі розміри ділянки було споруджено дуже масивний чотириповерховий будинок з великою кількістю скульптурного оздоблення і великими квартирами. Перший поверх призначався для магазинів, де розмістилися крупні торгові фешенебельні торгові заклади, серед яких була аптека аптекарів польського походження Антона Еразмовича Гаєвського і Олександра Миколайовича Поповського.

22.07.1908 О. П. Руссов вмирає, спадок розподіляється між синами і практично всі будинки Руссова залишаються у власності спадкоємців, але ділянка на Садовій вулиці був продана А. Е. Гаєвському у рік смерті О. П. Руссова. Одночасно з придбанням ділянки на Садовій Гаєвський продав свою ділянку на Єлісаветинській вулиці, 19, де лише чотири роки до того на замовлення Гаєвського було споруджено триповерховий прибутковий будинок.

У 1912 році цивільний інженер В. К. Медокс влаштував у будинку два балкони[3].

Після встановлення Радянської влади квартири будинку переробили у комунальні, кількість родин у будинку значно збільшилося. Аптеку Гаєвського було націоналізовано, у 1982 році по даному адресу розташована аптека № 1[4]. Після встановлення Незалежності України Аптека була приватизована, її власницею стала одна з нащадків О. Поповського — Неля Йосипівна Поповська[5], аптека знову отримала назву «аптека Гаєвського». Також у будинку почав викупати квартири підприємець Руслан Серафимович Тарпан.

29.10.2009 відбулася масштабна пожежа на верхніх поверхах південної фасадної частини будинку. У наслідок пожежі будинок було значно пошкоджено, з нього відселили всіх жителів, однак аптека Гаєвського у лівій частині першого поверху продовжувала працювати. Охорона будинку здійснювалась нерегулярно. У світовій мережі з'явилися фотознімки любителів з даху будинку і знімки його інтер'єрів. Восени 2012 року сталася пожежа на нижніх поверхах будинку, 10.10.2013 пожежа сталася між другим та третім поверхами[6].

Архітектура

Ділянка на який знаходиться будинок має п'ятикутну асиметричну форму, по центру ділянки на червону лінію вулиці виходить тупий кут, де влаштована кріповка будинку з аркою проїзду. У плані будинок Г-подібний, уздовж східного боку ділянки розташовано крило з дворівневими службовими приміщеннями. Будинок чотириповерховий, останній поверх вирішений у вигляді псевдомансарди у формах притаманних французькій архітектурі. Будинок споруджений у стилі історизму, у його оздобленні переважають деталі рококо. Загальний характер декору є грубим, масивним, фасад оздоблений рустованими коринфськими колонами великого ордеру, що є зверненням до французького ампіру. Окрім рослинного скульптурного декору фасад прикрашають різноманітні статуї: атланти, каріатіди, путто.

Будинок має лише один парадний під'їзд, який є просторим і освітлюється вікнами, що виходять у бік подвір'я. Також по краям будинку розташовані щільні сходові клітки службових сходів. У західному боці до будинку прибудовано флігель з дворівневими невисокими службовими приміщеннями, таким чином флігель має вісім поверхів, однак його висота дорівнює висоті фасадного будинку. Як і на головному так і на дворовому фасаді будинку влаштовані балкони, серед них виділяється оригінальний дерев'яний балкон північної квартири другого поверху.

Інтер'єри виконані у стилі рококо, стелі приміщень мають рясне скульптурне оздоблення. Металева огорожа парадних сходів має унікальний складний і вишуканий дизайн.

Галерея

Примітки

  1. Перелік пам'яток культурної спадщини м. Одеси, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення.
  2. Пилявский В. А. Зодчие Одессы. Историко-архитектурные очерки — Одесса: Optimum, 2010. — 212 с., С. 110
  3. «Одесса, Садовая улица, 21». Сайт «Домофото».
  4. Краткий телефонный справочник предприятий, организаций и учреждений г. Одессы. Сост. Сливенко Т. Е., Яковлева Л. Ф. Одесса: Маяк, 1983, С. 32
  5. Губарь О. И. Энциклопедия забытых одесситов…, С. 60
  6. «Дом Руссова снова горел». (10.10.2013) Сайт Третього цифрового каналу Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine..

Джерела

  • Вся Одесса: адресная книга, под редакцией В. К. Фельдберга — Одесса: Л. М. Михайловский. Год изд. 1-й. — 1899—300 c.
  • Вся Одесса: адресная книга, под редакцией В. К. Фельдберга — Одесса: Л. М. Михайловский. Год изд. 4-й. — 1902—1903.
  • Вся Одесса: адресная и справочная книга всей Одессы с отделом Одесский уезд на 1914 г. — Год издания 4-й. — Одесса: издательство «Одесския новости» ; типография «Порядок», 1914
  • Перелік пам'яток культурної спадщини м. Одеси, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення.
  • Пилявский В. А. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. — 2-е изд. — Одесса: Optimum, 2010. — 276 с. — ISBN 978-966-344-377-5.
  • Пилявский В. А. Зодчие Одессы. Историко-архитектурные очерки — Одесса: Optimum, 2010. — 212 с. — ISBN 978-966-344-378-2.
  • Губарь Олег Иосифович. Энциклопедия забытых одесситов. Очерки / Олег Губарь — Одесса: «Optimum», 2011. — 409 с.: ил. — ISBN 978-966-344-451-2

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.