Соборна площа (Одеса)

Вперше площа згадується 1828 року під назвою «Преображенська». У 30-ті роки XIX століття вона іменується то Соборною, то Преображенською, навіть іменувалася Плац-Парадом або плац-парадним майданчиком.

З 1920 року Соборна стала площею Червоної армії, в роки румунської окупації знов Соборною, з 1946 року — Радянської армії. 1991 року площі було повернуто історичну назву.[1]

Краєвид Соборної площі від будинку Русова. Початок XX століття

Соборна площа в 1950 році

З моменту заснування міста Соборна площа була головним майданом Одеси. Тут розпочинались та проходили міські та церковні свята.

У центрі площі розташований Спасо-Преображенський собор, який і дав назву площі, побудований у 1795 році. Собор розвивався стрімко і незабаром з невеликої церкви виріс до одного з найбільших соборів Росії та головного храму Новоросії, яким вважався вже на початку XX століття. Собор міг вмістити в себе 12 000 осіб. 1936 року будівлю собору було знищено, а на його місці було встановлено фонтан та зроблені клумби. Відновлення Спасо-Преображенського собору почалось 1999 року.

У північній частині площі на високому п'єдесталі встановлено бронзову статую Михайла Воронцова — генерал-губернатора Новоросійського краю. Саме з його ім'ям пов'язують культурний та економічний розквіт Одеси. Пам'ятник було відкрито 8 листопада 1863 року. Його автори дві знаменитих в Одесі та за її межами особистості: мюнхенський скульптор Ф. Бруггер та одеський архітектор Франческо Боффо.

Ще з радянських часів на площі часто-густо збиралися футбольні вболівальники. Зазвичай ті, хто вболівав за місцевий футбольний клуб «Чорноморець».

Пам'ятаю колишню «Соборку», де перші вболівальники підтягувалися до дев'ятої ранку, і до пізнього вечора йшло обговорення всіх нюансів гри як «Чорноморця», так і взагалі футболу в цілому. У дні матчів, коли я був дискваліфікований, або з інших причин пропускав зустрічі, йшов з вулиці Торгової, де жив, у Парк Шевченка пішки, і бачив, як уже з Дерибасівської тяглися потоки людей на стадіон.

Оригінальний текст (рос.)

Помню прежнюю Соборку, где первые болельщики подтягивались к девяти утра, и до позднего вечера шло обсуждение всех нюансов игры как «Черноморца», так и вообще футбола в целом. В дни матчей, когда я был дисквалифицирован, или по другим причинам пропускал встречи, шел с улицы Торговой, где жил, в Парк Шевченко пешком, и видел, как уже с Дерибасовской тянулись потоки людей на стадион.

— Василь Іщак[2]

• 
  Вигляд на площу і собор з вулиці Грецької
• 
  Соборна площа в 1950 році. Фонтан-пам'ятник на честь відкриття міського водопроводу («Ваза Філатова»)
• 
  Спасо-Преображенський собор
• 
  Будинок Папудова (Соборна пл. 1)
• 
  Будинок житловий Рокко (Соборна пл. 2)
• 
  Соборна пл. 4
• 
  Соборна пл. 6
• 
  Школа №121 (Соборна пл. 10)
• 
  Соборна пл. 12
• 
  Монумент Воронцову
• 
  Монумент Святителю Інокентію

• Соборна площа в Одесі