Будинок на Хрещатику, 10

Будинок на Хрещатику, 10 — київська будівля в стилі неоампір. Один із небагатьох збережених творів Павла Андрєєва, київського архітектора, автора Пасажу (1913—1914) і будинку Терещенка (1913—1914) на Терещенківській вулиці, 13.

Будинок на Хрещатику, 10


50°27′06″ пн. ш. 30°31′33″ сх. д.
Тип будівля
Країна  Україна
Розташування Київ
Архітектурний стиль ампір
Архітектор Андрєєв Павло Сергійович
Будівництво 1912  1913
Ідентифікатори й посилання
Будинок на Хрещатику, 10 (Київ)

 Будинок на Хрещатику, 10 у Вікісховищі

Рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів № 1804 від 22 листопада 1982 року будівлю внесено до обліку пам'яток містобудування й архітектури місцевого значення (охоронний номер 61)[1][2]

Історія ділянки

Зліва: ділянки № 10 (на місці якої у 1913 році зведуть ВКБ),  8 і  6 (будинок Кейля) у 1880-х роках
Будинок на фото 1930-х років

У ХІХ сторіччя ділянки на Хрещатику 8 (8-а, 8-б) і 10 входили до єдиної садиби. Наприкінці ХІХ сторіччя її власником був бельгійський підданий Карл Карлович Пастель[3].

У 1910-х роках садибу придбав купець першої гільдії Е. Манов. Близько 1912 року він поділив садибу на дві частини і продав їх. На ділянці № 8 спорудили будівлю для київського відділення Санкт-Петербурзького банку, а на № 10 — для відділення Волзько-Камського комерційного банку (ВКБ)[1]. Волзько-Камський банк інвестував кошти у транспортні кампанії, підприємства нафтової й борошномельно-круп'яної промисловості, страхові товариства тощо.

1922 року більшовики націоналізували будівлю. У радянські часи приміщення займали фінансові та адміністративні установи[1].

У 2000-х — 2010-х роках у будівлі містилися міський ломбард, крамниці, установи, офіси.

Архітектура

Лев'ячі маскарони на фронтоні

Кам'яницю споруджено в стилі неоампір за проєктом архітектора Павла Андрєєва. Художник В. Кузнецов декорував фасад цементними барельєфами і маскаронами (Гефест, Посейдон, Гермес, кадуцей, ріг достатку, леви), які символізують торгівлю, промисловість, мореплавство й силу. Цементними рельєфами і скульптурами оздоблювали фасади інших споруд на Хрещатику, зокрема Пасажу й будинку № 32[4].

Будівля шестиповерхова, цегляна, тинькована під камінь.

Вузька ділянка спонукала архітектора спроєктувати багатоповерхову будівлю. Частину приміщень, зокрема операційну залу, винесли у добудовану в подвір'ї двоповерхову споруду. Дворову будівлю перекрили світловим ліхтарем.

Чоловий фасад має вертикальну композицію і розділений на три яруси. Нижній ярус — перший і другий поверхи, які підкреслено рустом й арковими прорізами по боках. Над входами зображення кадуцея. Середній оздоблений на рівні третього–п'ятого поверхів пілястрами коринфського ордера. Верхній — відокремлений карнизом аттиковий шостий поверх із фронтоном[1].

Між пілястрами над четвертим поверхом розміщено три барельєфні композиції. На лівій зображений давньогрецький бог Гефест-коваль. На середній — бог-заступник торгівлі Гермес із чарівним жезлом кадуцеєм, жінки з рогом достатку, серпом й амфорами. На правій — один з наймогутніших богів, володар океану Посейдон із тризубцем, а також жінки, рибалки, човен.

Над п'ятим поверхом — декоративне рослинне оздоблення, скульптури янголів і чоловічі маскарони.

У медальйонах на фронтоні вміщено лев'ячі маскарони.

На флангах на третьому поверсі — балкони на консолях, фланковані гермами. На їхньому піддашку на рівні четвертого поверху первісно були балкончики із цементними балясинами (не збереглись).

Галерея

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.