Будинок філармонії (Чернівці)

Спорудження у Чернівцях спеціальної зали для концертів та інших імпрез стало головним напрямком роботи «Музичного товариства» протягом наступних п'яти років. У кінці 1868 року був сформований «будівельний комітет», покликаний акумулювати кошти, необхідні для реалізації проекту. Як правило, це робилося за рахунок проведення лотерей та добровільних пожертв від місуевих шанувальників музики.[3]

До складу комітету, який очолив д-р Карл Векслер, увійшли: Емануель Розенцвайг, д-р Отто Амброз, д-р Якоб Атлас, д-р Деметр Бенделла, д-р Йозеф Фехнер, Стефан Гольцель, Янко Лупул, Флоріан Мітульський, барон Микола Мустаца, Йоган Орловські, Йоган фон Петрович, Нафталі Тітінгер, Генріх Вагнер та багато інших. У зборі коштів безпосередню участь брали дружини високопоставлених чиновників міста Чернівці та всієї Буковини, зокрема Фредеріка фон Мирбах (дружина президента краю Франца Мирбаха).

За, зібрані в короткий термін, 3 500 флоринів було придбано земельну ділянку, яка щоправда виявилась не придатною через своє розташування на околиці міста. У зв'язку з цим «Музичне товариство» звернулося до місцевої влади з проханням про виділення міського ґрунту на Мучній площі у районі Поштової вулиці. Чернівецький міський магістрат, після вивчення документації, 21 червня 1873 року своїм рішенням (№ 1961) задовільним клопотання, передбачивши при цьому додаткову умову — виплата 8 200 флоринів після завершення будівництва.

Того ж року керівництво у «будівельному комітеті» перебрав на себе цісарсько-королівський будівельний радник Алоїс Булірц, який уклав договір з міським архітектором Емілем Регіусом та підготував будівельний план та кошторис на загальну суму 60 000 флоринів. З огляду на те, що у розпорядженні «Музичного товариства» було тільки близько 1/6 від необхідної суми, довелося брати позику, документацію якої було затверджено Буковинським крайовим урядом.

Що стосується мистецького напрямку діяльності «Музичного товариства» то 1875-го р. на посаду керівника було запрошено чеського музиканта і композитора Войтеха Гржімалі.

Урочисте закладання наріжного каменю відбулося 29 травня 1876 року. У східній частині фундаменту було вмуровано урну з посланням до нащадків, у якому йшлося про історію «Музичного товариства» та самого будівництва. До тієї події В.Гржімалі разом з поетом Ернстом Рудольфом Нойбауером написали спільний твір «Хвала музиці».

Від початку передбачалося, що приміщення використовуватиметься і як театр. Проте, вже в процесі будівництва у план були внесені зміни, оскільки з'ясувалося, що для потреб театру буде збудоване окреме приміщення. При цьому бракувало коштів на, попередньо заплановане, зовнішнє розкішне оформлення будови.

Будівельні роботи тривали півтора року, й 10 грудня 1877 року «Будинок Музичного товариства» було передано для використання.[4]

Протягом своєї історії будинок «Музичного товариства» завжди використовувався за призначенням, залишався осередком культури та мистецтва.

У різні часи тут виступали виконавці із світовим ім'ям, які працювали чи гастролювали у Чернівцях. Про перебування окремих з них нагадують встановлені меморіальні дошки.

4-8 травня 1904 року, у Чернівцях вдруге перебував видатний український композитор Микола Лисенко, за участі якого в залі «Музичного товариства» відбулися три концерти. У супроводі оркестру під дирегуванням маестро, місцеві колективи «Міщанський хор» та хор музичного товариства «Буковинський Боян» виконували твори композитора й народні пісні. У рамках перебування «батька» української класичної музики на Буковині, в приміщенні будинку «Музичного товариства» було влаштовано «святочний комерс».

На початку 1917 року до міста Чернівці, що знаходилось під контролем російської армії, докотились відлуння Лютневої революції, під впливом яких почали формуватися ради військових депутатів. 10 квітня 1917 року у приміщенні «Музичного товариства» відбулися вибори ради Чернівецького гарнізону (про що сьогодні сповіщає меморіальна дошка).

3 листопада 1918 року зал «Музичного товариства» став одним з місць, де проводились засідання Буковинського віча.[5]

З 8 липня 1940 року, за виключенням періоду окупації Північної Буковини румунсько-німецькими загарбниками (1941-1944), будинок «Музичного товариства» знаходився у розпорядженні Чернівецької обласної філармонії.

• Зображення інтер'єру філармонії
• Інтер'єр філармонії
• Старі фото площі Філармонії^{[недоступне посилання з червня 2019]}