Будянський Василь Іванович
Василь Іванович Будянський (*19 вересня 1942, с. Черняків, Вовчанський район, Харківської області—2 жовтня 2018, Суми) — Заслужений артист України. Драматург, поет, театральний актор, дослідник історії давньої літератури, української етнопедагогіки.
| Будянський Василь Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
19 вересня 1942 с.Черняків, Вовчанського району, Харківської області |
| Помер |
2 жовтня 2018 (76 років) Суми |
| Громадянство |
 СРСР →  Україна |
| Діяльність | доцент, поет, педагог |
| Знання мов | українська |
| Нагороди |
 Заслужений артист України |
Біографія
Родина
Народився в родині українських селян, на території окупованій Третім Рейхом. Батько — Будянський Іван Пилипович 1913 р.н. інвалід Другої світової війни, мати — Будянська Олександра Дмитрівна.
Школа
До семирічної школи ходив у село Лошакове (3 км від хати), Вовчанського району, Десятирічку закінчував у с. Грачівка Великобурлуцького району (10 км).
Ще у школі Василь мріяв стати артистом, але батьки поставилися до подібного бажання з раціональним скептецизмом, бо шанси вступити до Театрального інституту сільському хлопцю мізерні. Батько переконує піти до с/г технікуму.
1962 закінчив Вовчанський технікум механізації с/г. Півроку працював головним механіком у колгоспі с. Юр'ївка Вовчанського району.
Армія
1962—1965 р. на строковій службі у Східній Німеччині. Служить у містах Франкфурт-на-Одері, і Потсдамі.
Під час служби Василь не полишає мрію колись вийти на сцену. 1965 Східною Німеччиною гастролює хор Верьовки, який також завітав до військової частини де служив Будянський. Йому, як україномовному солдату, доручили привітати артистів рідною мовою. Після концерту на фуршеті знайомиться з Елеонорою Скрипчинською, якій розказує про мрію стати артистом. Вона сподівається, що мрія Василя про сцену реалізується.
Театральна діяльність
1965 здає документи до Харківського театрального інституту. Конкурс 25 чоловік на 1 місце і переважна більшість діти народних артистів. Єдиний хто складає іспити українською мовою і на відмінно[джерело?].
1969-1973 р. працює в Академічному театрі ім. Шевченка. 1974-1992 Сумський обласний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна, обласній філармонії. В основному грав головні ролі. Один із перших на Сумщині зіграв Григорія Сковороду.
1980 — Заслужений артист України.[уточнити]
Мешкав і працював у м. Суми.
Концертні програми
Автор і виконавець більше 20 програм літературних концертів. До програми входили твори Володимира Маяковського, Сергія Єсеніна, Василя Шукшина, Михайла Лєрмонтова, казки О. С. Пушкіна. Театральна постановка «Моцарт і Сальєрі», Т. Г. Шевченка, Платона Воронька.
Педагогічна діяльність
З 1992 на педагогічній роботі. Працює на кафедрі української літератури викладачем «Давньої літератури», «Виразного читання», «Риторики».
Родина
Одружений. Має двох синів, дві онучки і онука.
Літературні видання
Автор 5 друкованих праць.
П'єса «За землю Руську», на тему Слово о полку Ігоревім;
Поетичні збірки: «Поезії. Дружні шаржі» (видавництво «Слобожанщина» Суми, 1998), «Пісні, поезії та дружні шаржі» (видавництво «Козацький вал», Суми, 1999).
Навчальні посібники: «Мистецтво виразного читання» (вид. «Козацький вал», Суми, 2001 р.), «Риторика, мистецтво красномовства» (вид. «Козацький вал» 2002 р)
Готується до видання навчальний посібник «Педагогічна мудрість слобожанської родини»
Смерть
Василь Будянський помер 1 жовтня 2018 року. Прощання проходило у Воскресенському соборі у Сумах Похований на Засумському кладовищі[1].