Шукшин Василь Макарович
Васи́ль Мака́рович Шукши́н (рос. Василий Макарович Шукшин; *25 липня 1929, село Сростки, Алтайський край, РРФСР — †2 жовтня 1974, станиця Клетська, Волгоградська область, РРФСР) — російський радянський письменник, кінорежисер, актор. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1969). Лауреат Ленінської премії (1976, посмертно), Державної премії СРСР (1971) і Державної премії РРФСР ім. братів Васильєвих (1967).
Шукшин Василь Макарович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Василий Макарович Шукшин | ||||
| ||||
Народився |
25 липня 1929 село Сростки, Алтайський край, РРФСР | |||
Помер |
2 жовтня 1974 (45 років) станиця Клетска, Волгоградська область, РРФСР | |||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | письменник, кінорежисер, сценарист, драматург, актор, режисер | |||
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1960) | |||
Заклад | VMTSd і Кіностудія імені Горького | |||
Роки діяльності | 1956 — 1974 | |||
У шлюбі з | Лідія Федосєєва-Шукшина | |||
Діти | Марія Шукшина | |||
IMDb | nm0161067 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Шукшин Василь Макарович у Вікісховищі |
Біографія
Василь Шукшин народився в селі Зростки Бійського району Алтайського краю в селянській родині. Його батьки були уродженцями тієї ж місцевості та за соціальним станом вважалися селянами-одноосібниками, або середняками. Коли в 1930 році почалася суцільна колективізація, їх змусили вступити в колгосп. Голова сім'ї — Макар Леонтійович Шукшин — став працювати механізатором на молотарці, в селі користувався заслуженою повагою. Проте надалі це не врятувало його від репресій: в 1933 році Макара Леонтійовича заарештували. У 22 роки мати, Марія Сергіївна, залишилася без годувальника з двома малолітніми дітьми на руках.
Першим місцем роботи Шукшина став трест «Союзпроммеханізація», який відносився до московської контори. Влаштувавшись туди в 1947 році слюсарем-такелажником, Шукшин незабаром був направлений спочатку на турбінний завод в Калугу, потім — на тракторний завод у Владимир.
Закінчивши навчання за спеціальністю радиста, Шукшин в 1950 році потрапив в одну з частин Чорноморського флоту, дислоковану в Севастополі. Під час служби Василь з Марією писали один одному мало не кожен день. Проте прослужити «від дзвінка до дзвінка» Шукшину не вдалося — в 1953 році у нього виявилася виразкова хвороба шлунка. Незабаром медична комісія Головного військового госпіталю Чорноморського флоту комісувала Шукшина.
У 1956 році відбувся дебют Шукшина в кіно: у фільмі С. Герасимова «Тихий Дон» (друга серія) він зіграв в крихітному епізоді — зобразив визираючого з-за тину матроса. З цього матроса і почалася кінематографічна доля Шукшина-актера. Паралельно з успіхами в кіно досить успішно складалася і літературна доля Шукшина. З третього курсу, за порадою Ромма, він став розсилати свої оповідання по всіх столичних редакціях в надії, що яка-небудь з них зверне увагу на його працю.
Після смерті Шукшина в народі раптово поповзли чутки про те, що помер він не природною смертю — мовляв, йому допомогли це зробити. Ці чутки циркулювали навіть у кінематографічному середовищі: сам Бондарчук одного разу зізнався, що якийсь час вважав, що Шукшина отруїли. Але ці чутки ніякого реального підтвердження так і не знайшли. І ось у наш час про них заговорили знову …
Фільмографія
Режисер-постановник
- 1960 — «З Лебединого повідомляють» (дипломна робота)
- 1964 — «Живе такий хлопець»
- 1965 — «Ваш син і брат»
- 1969 — «Дивні люди»
- 1972 — «Пічки-лавочки»
- 1973 — «Калина червона»
Акторські роботи
- 1958 — «Тихий Дон»
- 1959 — «Два Федори» (Федір-великий, Одеська кіностудія),
- 1959 — «Золотий ешелон»
- 1961 — «Відрядження»
- 1962 — «Коли дерева були великими»
- 1963 — «Ми, двоє мужчин» (Федір, кіностудія ім. О. Довженка)
- 1964 — «Яке воно, море?»
- 1967 — «Комісар»
- 1967 — «Журналіст» (Євген Сергійович, журналіст)
- 1969 — «У озера»
- 1971 — «Даурія» (Василь Улибін)
- 1973 — «Калина червона» (Єгор Прокудін) та ін.
- 1975 — «Вони воювали за Батьківщину» тв ін.
Див. також
- 2777 Шукшин — астероїд, названий на честь письменника[1].
Примітки
- Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.