Бузачі
Бузачі (Бузаши; каз. Бозащы) — півострів у північно-східній частині Каспійського моря, в Мангістауській області Казахстану. Переважна висота рельєфу від −5 до −25 м абс., найбільша висота 61 м.
![](../I/%D0%9E%D0%B1%D0%B7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D1%8B%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%83.png.webp)
Бузачі | |
---|---|
Країна |
![]() ![]() ![]() |
![]() |
Природна зона — пустеля. На півдні поверхня горбиста, в деяких місцях покрита барханними і горбистими пісками. На півночі великі площі солончаків. На півдні до півострова примикають гори півострова Мангишлак. Середня температура січня −7 °С, липня 26 °С. Атмосферних опадів випадає 200—250 мм на рік. Близько 40 днів у році дмуть сильні вітри (швидкість більше 15 м/с). У зв'язку зі зниженнями рівня Каспію в 1980-1990-х роках площа півострова значно збільшувалася, потім знову почала зменшуватися.
Корисними копалинами півострова є нафта і газ (родовища Каламкас, Каражанбас, Північне Бузачі, Ауезовське). Прокладено автомобільні дороги, споруджено нафтогазопроводи. Є аеропорт, який забезпечує вантажопасажирські авіаперевезення для цих родовищ.
На півострові розташований Бузачинський артезіанський басейн.
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
Література
- Масальский В. И. Бузачи // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Бузачи // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Бозащы // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2004. — Т. I. — ISBN 9965-9389-9-7.
При написанні цієї статті використано матеріал з видання «Казахстан. Національна енциклопедія» (1998—2007), наданого редакцією «Қазақ энциклопедиясы» за ліцензією Creative Commons BY-SA 3.0 Unported.