Палиця (зброя)

Па́лиця (від прасл. *palica, *pala)[1], чи кий (від прасл. *kyjь)[2] — найпростіша зброя ударно-роздрібнюючої дії, що являє собою дрючок, частину стовбура дерева, звужену на тому кінці, який слугує держаком[3][4][5]. Часто використовувався цілий стовбур маленького дерева; його комлева частина утворювала кулеподібне потовщення, що було вражальним елементом[5].

Козак з києм. Гравюра Крістофа Вайгеля Старшого за малюнком Каспара Лейкена. Нюрнберг, 1703 р.
Цвяхована «окопна» палиця часів Першої світової війни

Історія

Палиці відомі з часів кам'яної доби (період палеоліту). Спочатку вони були повністю дерев'яними, потім з'явилися кам'яні навершя, а в добу бронзи — металеві[6]. У давньогрецькій міфології палиця з оливи (в інших варіантах з дубу чи ясену) була зброєю Геракла.

У деяких народів палиця видозмінилася з ударної в колольну зброю (кіррі африканських бушменів). З метальних палиць пізніше розвинувся бумеранг[6].

В Україні киї були зброєю незаможних козаків: «Которий козак не має в себе шаблі булатної, пищалі семип'ядної, той козак кийка на плечі забірає, за гетьманом Хмельницьким ув охотне військо поспішає» (народна пісня)[7][5]. Кий також використовувася для тілесних покарань — так званого кийового покарання. Звідси примовка: «Хто мене пом'янув, щоб кий не минув!»[8]. У запорожців покарання киями застосовувалося за серйозні проступки. Ось як описує його П. О. Куліш у романі «Чорна рада»:

Горопаху Кирила Тура зв'язали вірьовками да й повели до стовпа, що стояв недалеко. Прив'язали бідаху так, щоб можна було повертатись на всі боки, ще й праву руку оставили на волі, щоб можна було бідоласі достати ківш да випити меду або горілки; бо так водилось у тих химерних низовців, що коло стовпа тут же й горілка стоятиме у діжечці і калачів решето — раз для того, щоб, завдавши голові хмелю, не так тяжко було горопасі кінчати жизнь, а, вдруге, для того, щоб охотніш козаки брались за киї. Тут-бо й київ лежав оберемок. Отеє ж усякий братчик, ідучи мимо, зупиниться коло стовпа, вип'є коряк меду чи горілки, калачем закусить, візьме кий, ударить раз виноватого по спині — да й пішов своєю дорогою. «А вже в їх таке було прокляте заведеніє,— розказують було старосвітські люде,— що як сім раз одважить киякою, то хліба більш не їстимеш». Рідко-рідко траплялось, що жоден братчик до ковша не доторкавсь, а проходив мимо, мов і не бачив нічого. То було простоїть бідний тімаха своє врем'я, одв'яжуть — да й прав. Тілько, щоб заслужити таку ласку в товариства, треба було козакові не знать яким бути лицарем.

У російських землях поряд з киями для озброєння найбідніших ратників вживалися ослопи (згадки в літописах з XV ст.). Це був дрюк, товстий кінець якої був поцвяхований залізними вістрями чи окутий залізом[9].

Нащадками палиць-київ є булави, пірначі та інші види зброї ударно-роздрібнюючої дії[3].

У Новий і Новітній час палиці були звичайною зброєю індіанських і багатьох африканських народів. Індіанський томагавк первісно являв собою прикрашену палицю (пізніше назва стала вживатися щодо сокирок).

Під час Першої світової війни так звані «окопні палиці» використовувалися обома сторонами конфлікту в рейдах по ворожих позиціях, рукопашних сутичках в окопах[10].

Види
Канабо типу тецубо
Кнобкері
Шилейла на різних стадіях виробляння
  • Бита — спортивний прилад, що часто використовується як зброя
  • Булава — палиця з кулястим навершям, часто металевим
  • Бумеранг — вигнута кидальна палиця
  • Гумова палиця — спецзасіб, що використовується співпрацівниками правоохоронних органів, силових і охоронних структур, карно-виправної системи
  • Дзюте — японська традиційна зброя, яку іноді відносять до кинджалів, хоча формально це невелика кидальна палиця
  • Кабутоварі — японська традиційна зброя; нагадує дзютте
  • Канабо — японська палиця, у вигляді посоха чи короткого кия з невеликими незагостреними дерев'яними шипами
  • Кнобкері (англ. knobkerry, knobkerrie, knobkerie, афр. knopkierie) — традиційна південноафриканська палиця
  • Куляста палиця — зброя північноамериканських індіанців, що складалася з держака з кулястим дерев'яним чи кам'яним навершям
  • Мере — традиційна маорійська палиця, зроблена з нефриту, різновид пату
  • Окопна палиця — зброя, використовувана в окопних сутичках під час Першої світової війни
  • Пату — традиційна полінезійська палиця
  • Приклад-палиця — зброя північноамериканських індіанців, що нагадувала ложе рушниці з масивним прикладом
  • Рунгу (суах. rungu) — традиційна східноафриканська палиця
  • Танбо — японська традиційна зброя, пряма палиця однакового по довжині діаметру, завдовжки 1 м
  • Телескопічна палиця — різновид поліцейського кийка з телескопічним корпусом
  • Тонфа — традиційна окінавська зброя, що нагадує формою поліцейський кийок
  • Ханбо — японська традиційна зброя, пряма палиця однакового по довжині діаметру, завдовжки 90 см
  • Шилейла — традиційна ірландська викривлена палиця з кулястим навершям

Прислів'я, мовні звороти
  • Не києм, так палицею — однаково
  • За всяку провину києм у спину (Не за всяку провину києм у спину)
  • Обламати кий — дуже побити
  • Хто хоче пса вдарити, той кия найде (із записів М. Номиса)
  • Язик доведе до Києва і до кия (із записів М. Номиса)
  • Як буду женитися, то покличу дивиться і віддячу не кийком, то палицею
  • Покуштувати київ — бути побитим киями
  • Палицею кинути — близько, зовсім недалеко

Галерея

Примітки
  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  3. Палица, оружие // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  4. Палиця // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Кий // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. Палица // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  7. Народныя южнорусскія пѣсни. Изданіе Амвросія Метлинскаго. К. 1854.
  8. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 283-284.
  9. Ослоп // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  10. Judith Hancock (11 січня 2018). WWI Trench Weapons: The Club and the Knife. Процитовано 29 травня 2018. (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.