Булавін Леонід Анатолійович

Булавін Леонід Анатолійович
Народився 18 серпня 1945(1945-08-18) (76 років)
Полтава
Країна  СРСР→ Україна
Національність українець
Діяльність фізик
Alma mater Фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
Ступінь академік НАН України
Членство НАН України і Академія наук вищої школи України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Особ. сторінка sites.google.com/site/leonidbulavin/

Леоні́д Анато́лійович Була́він (*18 серпня 1945) — український учений-фізик. Доктор фізико-математичних наук, професор. Академік НАН України. Академік АН ВШ України з 1993 р.

Біографія

Народився у Полтаві. Закінчив фізичний факультет КДУ ім. Т. Шевченка (1967) та аспірантуру цього факультету (1970). Відтоді працює на фізичному факультеті КНУ ім. Т.Шевченка на різних посадах:

  • у 1982–1990 — заступник декана,
  • у 1990–2007 рр.— декан,
  • з 1990 р. — завідувач кафедри молекулярної фізики.

Кандидатська дисертація «Дослідження етану поблизу критичної точки рідина-пара за допомогою повільних нейтронів» (1980), докторська — «Нейтронні дослідження рівноважних і кінетичних властивостей рідин» (1989). Професор (з 1989 р.).

Основні сфери наукових інтересів
  • фізика рідин,
  • фізика фазових перетворень та критичних явищ,
  • нейтронні дослідження конденсованих систем.

Наукові досягнення

Автор близько 300 наукових робіт, зокрема 13 підручників і монографій, серед яких:

  • «Нейтронные исследования динамики жидкости» (1979),
  • «Основы физики воды» (1991, у співавт.);
  • «Фізика. Завдання та тести» (у 2-х частинах, 1993);
  • «Критичні властивості рідини» (2002);
  • «Ядерна фізика» (2002, 2005, у співавт.);
  • «Критичні властивості розчинів полімерів» (2003, у співавт.);
  • «Фізика ультразвукової діагностики в медицині» (2004, у співавт.);
  • «Основи термодинаміки» (2004, у співавт.);
  • «Квазіупружне розсіяння нейтронів у рідинах» (2004, у співавт.);
  • «Нейтронна спектроскопія конденсованих середовищ» (2005, у співавт.);
  • «Нейтронна оптика мезорозмірних рідин» (2006, у співавт.).

Підготував понад 30 кандидатів і докторів наук. Створив наукову школу в галузі нейтронних досліджень рідин та полімерів.

Голова спеціалізованої ради з захисту докторських дисертацій (з 1992 р.). Голова науково-методичної ради з фізики МОН України (з 1994 р.). Член наукової ради Об'єднаного інституту ядерних досліджень (Дубна, Росія, з 1992 р.). Головний редактор збірника «Фізика рідкого стану» (з 1991 р.), член редколегії «Українського фізичного журналу» (з 1994 р.).

Звання і нагороди

Академік НАН України (2006). Член Українського (1990) та Американського (1991) фізичних товариств. Соросівський професор (1996).

Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Орден «За заслуги» ІІ ступеня (2009)[1], ІІІ ступеня (2004).

Державна премія України в галузі науки і техніки 2011 року — за цикл наукових праць «Квантові ефекти і структурна самоорганізація у нових багатофункціональних наноматеріалах» (у складі колективу)[2]

У 1999–2002 рр. — віце-президент АН ВШ України.

Лауреат премії НАН України імені Д. В. Волкова (2017)

Примітки
  1. Указ Президента України № 867/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників Київського національного університету імені Тараса Шевченка»
  2. Указ Президента України від 18 травня 2012 року № 329/2012 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2011 року»

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.